Еспіраторна теорія складу — Вікіпедія

Еспіраторна теорія складу, еспіраторне визначення складу — мовознавча теорія, згідно з якою склад — це звук або комплекс звуків, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря[1].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

За цією теорією склад утворюється в результаті м'язового напруження голосових зв'язок, тож видихуваний струмінь повітря утворює своєрідні поштовхи — тобто склади.

Критика

[ред. | ред. код]

Сучасні експериментальні дослідження заперечують цю теорію, оскільки доведено, що одним поштовхом повітря можна вимовити і декілька складів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. Вид-во: Академія, 2006. - С.122