Етир (футбольний клуб) — Вікіпедія
Повна назва | Футбольний клуб «Етир» (Велико-Тирново) | ||
Прізвисько | болг. Болярите (Бояри) болг. Виолетовите (Фіолетові) | ||
Засновано | 24 квітня 1924 | ||
Розформовано | 2003 | ||
Населений пункт | Велико-Тирново, Болгарія | ||
Стадіон | «Івайло», Велико-Тирново | ||
Вміщує | 25 000 | ||
Президент | Александр Нанков | ||
Головний тренер | Красимир Балаков | ||
Ліга | Перша професіональна футбольна ліга | ||
|
Футбольний клуб «Етир» (Велико-Тирново) або просто «Етир» (болг. ФК Етър (Велико Търново)) — професіональний болгарський футбольний клуб із міста Велико-Тирново, створений у 1924 році, розформований — 2003 року.
- 1924 - «Етир» (Велико-Тирново)
- 1946 - «Трапеція» (Велико-Тирново)
- 1948 - «Ударник» (Велико-Тирново)
- 1950 - «Червоно знаме» (Велико-Тирново)
- 1952 - «Спартак» (Велико-Тирново)
- 1954 - ДНА (Велико-Тирново)
- 1957 - ДФС «Етир» (Велико-Тирново)
- 1986 - ФК (Велико-Тирново)
- 2003 - Розформування
ФК «Етир» було створено в 1924 році шляхом об'єднання існуючих до цього клубів: «Молодіжного спортивного клубу», «Слави», «Фенікса», «Вікторії» та ще трьох клубів. Назву клубу було обрано після тривалих суперечок як компромісний варіант — об'єднана команда отримала слов'янську назву річки Янтра — «Етир», яка означає «швидкоплинна вода». У 1926 році клуб вперше взяв участь у національному чемпіонаті. У період з 1946 по 1957 рік носила назви «Трапезіца», «Ударнік», «Червено знамє», «Спарта» та «ДНА». У зв'язку з будівництвом стадіону «Івайло», з 1954 по 1958 рік, домашні поєдинки клуб з Велико-Тирново проводив на стадіоні «Спартак». З 1969 року, з двома невеликими перервами в 1975—1979 та 1980—1981 роках, клуб виступав у Професіональній футбольній групі А. У 1974 році «Етир» виступав у Кубку УЄФА, але був обіграний «Інтером».
На міжнародній арені «Етир» представляв Болгарію набагато більше, ніж коли-небудь — у 1982 році в Індонезії команда виграла престижний турнір. У 1983 році, команда яка виступала в групі Б національного чемпіонату, взяла участь у турнірі, який проходив у Португалії. У своєму дебютному сезоні в Кубку Інтертото «Етир» на груповому етапі посів перше місце, випередивши команди зі Швеції, Чехословаччини та Нідерландів. Найуспішнішими в історії клубу стали 1989—1991 роки, коли команда двічі завоювала бронзові медалі чемпіонату Болгарії (1989 та 1990), двічі виходила до півфіналу кубку Болгарії (1990 та 1991), а також чемпіонство в національній першості (1991 рік) та перемога в останньому розіграші кубку БФС (Колишній кубок Радянської Армії). У ці роки в команді грали такі відомі футболісти: Трифон Іванов (1983-1988), Красимир Балаков (1983-1990), Іліян Кір'яков (1984-1991), Бончо Генчев (1987-1991), Цанко Цвєтанов, Ніколай Донєв та Еміль Дімітров. Старшим тренером команди-чемпіона був Георгі Васілєв, а помічник тренера — Стоян Петров.
У 1998 році «Етир» вилетів до групи «Б», а в 2000 році опинився ще нижче, в групі «В». З 2003 року доросла чоловіча команда клубу не функціонує, натомість продовжувала функціонувати дитячо-юнацька спортивна школа. Напередодні початку сезону 2013/14 років вона була представлена двома командами — юнаки старшого віку та діти. 17 липня 2013 року було створено команду СФК «Етир» (Велико-Тирново), яка, однак, не є правонаступником «Етира».
- Професіональна футбольна група А
- Чемпіон (1): 1991
- Кубок Інтертото
- Володар (1): 1987
Кубок УЄФА, Ліга чемпіонів та Кубок Інтертото
Сезон | Турнір | Етап | Країна | Раунд | Вдома | На виїзді | Результат | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1974–75 | Кубок УЕФА | 1 раунд | Інтернаціонале | 0:0 | 0:3 | 0:3 | ||
1991–92 | КЄЧ | 1 раунд | Кайзерслаутерн | 1:1 | 0:2 | 1:3 | ||
1995 | Кубок Інтертото | група 9 | Чахлеул | – | 0:2 | – | ||
1995 | Кубок Інтертото | група 9 | Бобі (Брно) | 3:2 | – | – | ||
1995 | Кубок Інтертото | група 9 | Гронінген | – | 0:3 | – | ||
1995 | Кубок Інтертото | група 9 | Беверен | 1:2 | – | – |
- До списку потрапили гравці, про яких є стаття в українській вікіпедії
- Офіційний сайт клубу [Архівовано 7 березня 2018 у Wayback Machine.]