Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка — Вікіпедія

Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка
49°01′35″ пн. ш. 25°10′32″ сх. д. / 49.02639° пн. ш. 25.17556° сх. д. / 49.02639; 25.17556
Тип	музей
Країна	Україна
Адреса	с. Велеснів, Монастириський р-н, Тернопільська обл.
Засновано	1969
Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка (Україна)
Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Вікісховищі

Музей Володимира Гнатюка — обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей у селі Велеснів Монастириського району Тернопільської області. Заснований з ініціативи і за участі Остапа Черемшинського, який був директором музею від дня його відкриття 31 травня 1969 року.

Для музею у 1964—1967 роках було споруджено окремий будинок. У зібранні матеріалів та експонатів брали участь Ігор Ґерета, Бума (Борис) Ельгорт, інші наукові працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Співпрацювали з організаторами музею Микола Мушинка, чеський україніст Ф. Главачек, Ірина Коцюбинська, дочка Володимира Гнатюка Олександра Піснячевська та інші. Допомогли у створенні музею Львівська наукова бібліотека, ГМФЕ імені Максима Рильського, Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН України та інші.

Експозицію оформляли київські художники Юрій Кисличенко й Ірина Левитська. У фондах — понад 7 тис. експонатів. Спочатку музей діяв у 5, від 1976 р. — у 8 кімнатах.

• В експозиції 1-4-ї кімнат — матеріали про життя і наукової діяльність Володимира Гнатюка. Є його речі, світлини, альбоми, книги з автографами вченого, предмети, що він зібрав під час експедиції.
• 5-а кімната — «Вшанування пам'яті В. Гнатюка».
• 6-а — меморіальна «Вітальня сім'ї В. Гнатюка».
• 7-а кімната — мемор. «Робочий кабінет В. Гнатюка». Тут є особисті речі вченого та членів його сім'ї, рукописи і листи В. Гнатюка, рукописні фольклорні збірки Осипа Бодянського, Ф. Главачека, С. Грабовського, Зоряна Доленги-Ходаковського, Івана Франка з архіву В. Гнатюка, спогади про нього Івана Крип'якевича, видання праць вченого, книги з його бібліотеки, альбоми тощо.
• 8-а кімната — фондова та виставкова. Тут розміщені основні фонди музею та наукова бібліотека, постійні виставки «Сива давнина Велеснева», «Велеснів крізь віки» й організовуються тимчасові тематичні виставки.

1969 року музей відвідав Володимир Івасюк, який, натрапивши на фольклорні матеріали В. Гнатюка, використав їх для написання пісні «Червона рута».^[1]

Перед входом у музей — погруддя В. Гнатюка (1971, скульптор Лука Біганич, архітектор Володимир Блюсюк).

• Ґерета І., Черемшинський О. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі: Нарис-путівник. Видання 3-є, доповнене — Львів, 1991.
• Черемшинський О. Гнатюка В. М. Музей // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 369. — ISBN 966-528-197-6.

Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Вікісховищі?