Жан-Марі Остерт — Вікіпедія

Жан-Марі Остерт
люксемб. Jean-Marie Hostert
ГромадянствоЛюксембург Люксембург
ДіяльністьДипломат
Відомий завдякиНадзвичайний і Повноважний посол Люксембургу в Україні

Жан-Марі Остерт (люксемб. Jean-Marie Hostert) — люксембурзький дипломат. Надзвичайний і Повноважний посол Люксембургу в Україні за сумісництвом (1992-1996).

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 13 листопада 1979 р. — Постійний представник Люксембургу при Раді Європи[1].

У 1991—1996 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Люксембургу в Росії та за сумісництвом в країнах СНД, Україні, Фінляндії[2].

У 1992—1996 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Люксембургу в Україні за сумісництвом[3]. У 1992 році вручив вірчі грамоти Президенту України Леоніду Кравчуку[4]

У 1996—1998 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Люксембургу в Італії[5]. 18 квітня 1996 року вручив вірчі грамоти Президенту Італії Оскару Скальфаро[6] Постійний представник Люксембургу при Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO) в Римі[7].

Автор праць

[ред. | ред. код]
  • Жан Остерт, «Міжнародне та внутрішнє законодавство у Віденській конвенції про право договорів від 23 травня 1969 року», Французький щорічник міжнародного права 15(1) (1969), 104—105 стор.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Missions diplomatiques luxembourgeoises à l'étranger (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2019. Процитовано 18 квітня 2020.
  2. ↑ La visite d'Etat de Leurs Altesses Royales le Grand-Duc et la Grande-Duchesse en Finlande (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  3. ↑ СЕГОДНЯ ВО ЛЬВОВЕ ВПЕРВЫЕ ПОБЫВАЛ ЧРЕЗВЫЧАЙНЫЙ И ПОЛНОМОЧНЫЙ ПОСОЛ ЛЮКСЕМБУРГА В УКРАИНЕ ГОСПОДИН ЖАН ОСТЕРТ.[недоступне посилання]
  4. ↑ Надзвичайний і Повноважний Посол Великого Герцогства Люксембург в Україні Жан-Марі Остерт вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку. Київ. 1992 рік. Фото Володимира Фаліна. Із фондів Укрінформу. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  5. ↑ EUROPEAN UNIVERSITY INSTITUTE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 грудня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  6. ↑ Presidenza Oscar Luigi Scalfaro Jean Hostert, nuovo ambasciatore del Granducato del Lussemburgo: presentazione lettere credenziali
  7. ↑ List of delegates and observers (continued)
  8. ↑ Jean Hostert, ‘Droit international et droit interne dans la Convention de Vienne sur le droit des traités du 23 mai 1969’, Annuaire français de droit international 15(1) (1969), 104—105
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан-Марі_Остерт&oldid=40035058