Жан-Батист Карпо — Вікіпедія

Жан-Батист Карпо
Jean-Baptiste Carpeaux
Автопортрет в молоді роки
Ім'я при народженні	Jean-Baptiste Carpeaux
Народився	11 травня 1827(1827-05-11) Валансьєнн, Франція
Помер	12 жовтня 1875(1875-10-12) (48 років) Курбевуа, Франція
Національність	француз
Громадянство	Франція[1]
Жанр	побутовий жанр, міфологічний жанр
Навчання	Школа красний мистецтв в Парижі
Напрямок	реалізм, салонне мистецтво
Працював у містах	Париж

Жан Бати́ст Карпо́ (фр. Jean-Baptiste Carpeaux; *11 травня 1827, Валансьєнн — †12 жовтня 1875, Курбевуа) — французький скульптор, живописець і графік.

Майбутній скульптор походив з простої родини в місті Валансьєн. Виявив художні здібності. Проти волі батьків подався в Париж, аби здобути художню освіту і стати скульптором.

Первісно навчався в Національній школі декоративного мистецтва. 1844 году він влаштувався в Школу красних мистецтв в Парижі, де навчався в класі французького скульптора Франсуа Рюда.

Десять років пізніше Карпо здобув Римську премію, що надала йому право за кошти держави вдосконалювати власну майстерність в Римі. Карпо перебрався в Рим і навчався в тамтешній Французькій академії, котру розмістили в римській віллі Медічі. Вивчав творчість талановитих італійських попередників, серед яких твори Рафаеля Санті та скульптора Мікеланджело Буонарроті. Перебування в Італії добре вплинуло на здібності Карпо, що виніс з Риму прагнення до рухів та до відкритих емоцій в скульптурі.

1862 року Карпо повернувся в Париж. На піднесеня кар'єри молодого митця вплинули непересічні здібності та підтримка впливового приятеля та покровителя Ежена Хальвіна Пьєне (Halwin Piennes), наближеного до двору тодішньої імператриці Франції. 1862 року Карпо створив погруддя принцеси Матільди, котре сподобалось. Це дозволило скульптору стати офіційним скульптором імператорської родини і отримати низку важливих скульптурних замовлень. Найважливішими серед них були — декор фасадів для Павільйону Флори в палаці Лувр та скульптурної групи для фасаду Опери Гарньє.

Карпо автор декоративної скульптурної групи «Європа, Азія, Африка і Америка несуть небесне склепіння» (1868—72, раніше фонтан в Люксембурзькому саду, тепер Музей д'Орсе.

Частку власних творів Карпо заповідав рідному місту Валансьєн, котрі зберігаються Художньому музеї Валансьєна. Скульптор помер 1875 року і був похований на цвинтарі Св. Роха в місті Валансьєн.

• скульптурна група «Уголіно та його діти» (1857—60, Лувр, Париж, Франція) за творм поета Данте
• горельєф «Тріумф Флори» (1863—66, парк Тюїльрі)
• горельєф «Алегорія Танцю» (1865—69, фасад «Гранд-Опера» (Опера Гарньє), Париж, Франція)
• скульптурна група «Європа, Азія, Африка і Америка несуть небесне склепіння» (1868—72, раніше фонтан в Люксембурзькому саду, тепер музей Музей д'Орсе, Париж, Франція)
• композиція «Дівчина-рибалка» (1871, Музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна, Москва, Росія).

Ж. Б. Карпо — також автор багатьох портретних бюстів.

• 
  Скульптурна група «Уголіно та його діти» за твором Данте
• 
  горельєф «Тріумф Флори», Ніцца
• 
  горельєф «Алегорія Танцю», 1867 р., Музей д'Орсе
• 
  «Алегорія Валансьєна на захисті міста», теракота
• 
  «Хлопчик з мушлею»
• 
  Жан-Леон Жером, тонований гіпс

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан-Батист Карпо

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5., К., 1980, стор. 47

• Барельєф
• Фонтан
• Люксембурзький палац
• Скульптура Франції 19 століття

1. ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
   d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075