French
DeutschЖезказганський ботанічний сад — Вікіпедія
| Жезказганський ботанічний сад | |
|---|---|
 | |
| 47°47′01″ пн. ш. 67°45′10″ сх. д. / 47.7835° пн. ш. 67.752694° сх. д. | |
| Тип | ботанічний сад |
| Статус | Природоохоронні території Казахстану |
| Відкрито | 1939 |
| Площа | 62 га |
| Країна |  Казахстан |
| Розташування | Жезказган |
  Жезказганський ботанічний сад Жезказганський ботанічний сад (Казахстан) | |
 | |
 Жезказганський ботанічний сад у Вікісховищі | |
Жезказганський ботанічний сад розташований за 4 км на південь від м. Жезказган (нині в Карагандинській області), на правому березі річки Кара-Кенгір.
Площа території ботанічного саду — 62 га. На території можна знайти близько 1500 сортів вищих рослин, із них прибл. 350 видів дерев та чагарників, 470 декоративних рослин, 240 плодово-ягідних рослин, 60 овочів. 22 види — інтродуковані ендеміки[1].
1957 року під керівництвом академіка Каниша Сатпаєва на території колишньої науково-дослідної бази створюється відділ Інституту ботаніки Казахстану. У 1966 відділ був реорганізований в самостійний науковий заклад «Жезказганський ботанічний сад»[2].
Крім наукової діяльності, за радянських часів ботанічний сад займався озелененням міста спільно з організацією «Зеленбуд»[2].
Після розпаду СРСР стан справ значно погіршився, проте ботанічний сад не припинив роботу. Найбільш серйозну одномоментну шкоду було завдано в жовтні 2009 року, коли при ліквідації сухостою були вирубані живі колекційні дерева та насадження в захисній смузі[3].
У 2011 році у Жезказганському, а також Головному (Алматинському) та Ілійському ботанічному садах розпочалися роботи з капітального ремонту. Кошти були виділені Міністерством освіти та науки Казахстану[4].
Із 2000 року «Жезказганський ботанічний сад» перестав бути самостійною державною науковою установою і з того моменту перебуває у підпорядкуванні «Інституту ботаніки та фітоінтродукції», будучи його філією. У зв'язку з цим у «Жезказганського ботанічного саду» спостерігаються проблеми з необхідним фінансуванням на обслуговування та підтримання саду, а також низькими зарплатами персоналу, оскільки необхідне бюджетне фінансування з «Міністерства екології» надходить не безпосередньо до саду, а через алматинський «Інститут ботаніки та фітоінтродукції», керівництво якого самостійно вирішує долю подальшого розподілу бюджетних фінансових коштів і може залишити значні кошти, що виділяються, за своєю організацією[5][6].
Основними напрямками наукових досліджень ботанічного саду є[1]:
- Інтродукція інорайонних та місцевих декоративних та корисних рослин.
- Вивчення біоекологічних особливостей росту та розвитку інтродукованих рослин у несприятливих ґрунтово-кліматичних умовах.
- Розробка методів культивування, селекції, відбору нових форм.
- Упровадження найбільш перспективних видів та сортів у зелене будівництво та рослинництво.
- Накопичення та збагачення наукового та виробничого досвіду з інтродукції рослин та зеленого будівництва у містах.
- Науково-просвітницька робота з біології рослин, декоративного садівництва та квітництва.
Незважаючи на відсутність у сучасному Жезказгані централізованої системи озеленення, ботанічний сад співпрацює з різними корпораціями (наприклад, із ТОВ «Казахмис»), проводячи озеленення територій у приватному порядку[2].
Із 1966 по 2000 роки був юридично самостійною науковою установою «Державна установа „Жезказганський ботанічний сад“» Академії Наук Казахської РСР (Казахстану)[7].
Із 2000 року по сьогодні не має юридичної самостійності та офіційного статусу, є філією «ДКП на ПХВ „Інститут ботаніки та фітоінтродукції“»[8].
Із 2006 року Жезказганський ботанічний сад включений до переліку особливо охоронюваних природних територій республіканського значення, що запобігло його потенційній ліквідації та розпродажу земельних ділянок[9].
- ↑ а б Жезказганский ботанический сад // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2. (рос.)
- ↑ а б в Подробности — Жезказганский ботсад: учёные по растениям. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 16 травня 2018.
- ↑ В ботаническом саду Жезказгана коллекционные деревья вырубили на дрова для шашлычной // МИА «Казінформ»
- ↑ Г. Галкина (9 грудня 2011). Сад: 20 лет спустя. np.kz. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Светлана Соколова (9 серпня 2019). Ботанический сад — сад забвения?. Жезказганский вестник. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Юлия Высоцкая (14 червня 2017). Жезказганский ботсад: учёные по растениям. Подробности Жезказганского региона. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Вопросы Министерства образования и науки Республики Казахстан. Постановление Правительства Республики Казахстан от 19 ноября 1999 года № 1754. Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ О реорганизации Республиканского государственного казенного предприятия «Институт ботаники и фитоинтродукции» Министерства образования и науки Республики Казахстан. Постановление Правительства Республики Казахстан от 5 июля 2000 года № 1018. Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Об утверждении перечня особо охраняемых природных территорий республиканского значения. Постановление Правительства Республики Казахстан от 10 ноября 2006 года № 1074. Tengrinews.kz. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- Жезказганский ботанический сад // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2. (рос.)
- «Жезказганский ботанический сад» филиал РГП на ПХВ «„Институт ботаники и фитоинтродукции“ Комитета лесного хозяйства и животного мира Министерства экологии, геологии и природных ресурсов Республики Казахстан». Государственные закупки Республики Казахстан. Процитовано 27 червня 2020.