Жичиков Максим Сергійович — Вікіпедія

Ф
Максим Жичиков
Особисті дані
Повне ім'я Максим Сергійович Жичиков
Народження 7 листопада 1992(1992-11-07) (32 роки)
  Краснопавлівка, Харківська область, Україна
Зріст 179 см
Вага 77 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Металіст 1925»
Номер 29
Юнацькі клуби
2005−2009 Україна УФК (Харків)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009−2017 Україна «Шахтар» Д 0 (0)
2013−2014   Україна «Зоря» Л 0 (0)
2014   Україна «Суми» 16 (0)
2015−2016   Україна «Іллічівець» 28 (2)
2016   Україна «Олександрія» 3 (0)
2017   Україна «Іллічівець» 1 (0)
2017   Литва «Йонава» 4 (0)
2017 Україна «Миколаїв» 10 (0)
2018 Україна «Полтава» 7 (0)
2018 Фінляндія КПВ 5 (0)
2019 Україна «Арсенал» К 14 (0)
2019−2020 Україна «Минай» 24 (0)
2020 − т. ч. Україна «Металіст 1925» 81 (1)
2024 − т. ч.  Україна «Металіст 1925-2» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2009 Україна Україна (U-16) 1 (0)
2009 Україна Україна (U-17) 5 (0)
2009−2010 Україна Україна (U-18) 5 (0)
2012 Україна Україна (U-20) 2 (0)
2012−2013 Україна Україна (U-21) 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 жовтня 2024.

Макси́м Сергі́йович Жи́чиков (нар. 7 листопада 1992, Краснопавлівка, Харківська область, Україна) — український футболіст, захисник харківського «Металіста 1925». Виступав за молодіжну та юнацькі збірні України.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився в смт Краснопавлівка Харківської області. Вихованець харківського УФК.

У 2009 році з Харкова перебрався в донецький «Шахтар». Із 2009 по 2013 рік Жичиков був лідером молодіжного складу донецького «Шахтаря». За чотири сезони він провів у молодіжному чемпіонаті України 86 матчів, у яких забив 7 м'ячів.

Улітку 2013 року Жичиков на правах оренди перейшов у луганську «Зорю»[1], але так і не зумів закріпитися в основі луганців, також виступаючи виключно за молодіжний склад. Усього Жичиков провів за команду 17 матчів у молодіжному чемпіонаті.

Улітку 2014 року на правах оренди перейшов у першолігові «Суми», де й дебютував у професіональному футболі 26 липня в матчі проти дніпродзержинської «Сталі».

Улітку 2016 року на умовах оренди став гравцем «Олександрії»[2], але вже у грудні того ж року залишив команду[3] та знову на правах оренди приєднався до лав маріупольського «Іллічівця»[4], де вже грав у 2015—2016 роках, проте зіграв до кінця сезону лише в одному матчі чемпіонату.

Влітку 2017 року перейшов у литовську «Йонаву». Дебютував за свою нову команду 22 липня в матчі 17-го туру чемпіонату Литви, Жичиков вийшов на заміну на 64-й хвилині, а його команда в підсумку програла «Кауно Жальгіріс» (0:1)[5]. Уже у серпні того ж року гравець розірвав контракт з клубом за обопільною згодою[6] і незабаром повернувся до України, ставши гравцем першолігового «Миколаєва»[7].

27 серпня 2020 року став гравцем харківського «Металіста 1925»[8]. Дебютував за харків'ян 29 серпня в матчі Кубку України проти «Альянса» (0:2)[9].

Збірні України

[ред. | ред. код]

У 2009—2010 роках викликався до юнацьких збірних України різних вікових категорій, за які відіграв 13 матчів.

У 2012—2013 роках провів дві гри за молодіжну збірну України.

Досягнення

[ред. | ред. код]
Україна «Металіст 1925»:
Бронзовий призер Першої ліги України: 2020/21

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Максим Жичиков покинув «Зорю» [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Шаран: «Стосовно посилення — хотілося б більшого». Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
  3. Жичиков покинув «Олександрію». Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
  4. «Іллічівець» орендував у «Шахтаря» Жичикова. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
  5. Жичиков продовжить кар'єру в Литві — UA-Футбол. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  6. Максим Жичиков покинув литовську "Йонаву". Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  7. МФК «Миколаїв». Трансферне літо 2017 року. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  8. Віталій Гошкодеря та Максим Жичиков — гравці ФК «Металіст 1925». metalist1925.com. Офіційний сайт ФК «Металіст 1925». Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  9. Кубок України. Металіст 1925 пролітає, Альянс йде далі. ua-football.com. 29 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]