Жуан Сезар Монтейру — Вікіпедія

Жуан Сезар Монтейру
Народився2 лютого 1939(1939-02-02)[1] або 2 лютого 1934(1934-02-02)[2]
Фігейра-да-Фош
Помер3 лютого 2003(2003-02-03)[1]
Лісабон
·рак легень
Країна Португалія
Діяльністьактор, кінорежисер, сценарист, кінокритик
Alma materLondon Film Schoold
Знання мовпортугальська[1]
Роки активностіз 1972
IMDbID 0599214
Сайтjoaocesarmonteiro.no.sapo.pt/jcm02.html

Жуа́н Се́зар Монте́йру (порт. João César Monteiro; 2 лютого 1939(19390202), Фігейра-да-Фош, Португалія — 3 лютого 2003, Лісабон) — португальський кінорежисер, актор, письменник, яскравий представник «нового кіно» Португалії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походить із респектабельної родини землевласників, але при тому антиклерикалів і налаштованих проти режиму Салазара.

Навчання у приватному напівзакритому лісабонському колежі не закінчив: його відрахували.

У 1963—65 роках завдяки гранту Фонду Гульбенкяна навчався у Лондонській школі кінотехніки. Писав статті про кіно.

Дебютував у кінематографі 1969 року документальною стрічкою, присвяченою Софії де Мелло Брейнер.

У власних фільмах виступав і як актор, також знімався у Мануела де Олівейри та інших португальських режисерів.

Помер від раку.

Творчість

[ред. | ред. код]

Знімав документальні й короткометражні стрічки. Найбільш відомий трилогією про Жуана ді Деуша (Жуана Божого), автобіографічну багато в чому роль якого зіграв сам:

Трилогію продовжив автопоретний фільм Іди і дивись (порт. Vai e Vem, 2003), завершений режисером незадовго до смерті: головну роль у ньому він також виконав самотужки.

Монтейру мріяв зняти фільм за роману Сада Філософія у будуарі, але визнав задум неможливим для виконання.

Експериментальна стрічка Білосніжка (порт. Branca de Neve, 2000) створена за мотивами однойменної новели Роберта Вальзера: вона знята на чорному екрані, тоді як актори представлені лише голосами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

Джерела, посилання та література

[ред. | ред. код]