Злітно-посадковий майданчик — Вікіпедія
Злíтно-посадкóвий майдáнчик (ЗПМ) ― земельна (водна, льодова) ділянка або спеціально підготовлений майданчик мінімально допустимих розмірів, що забезпечує зліт та посадку легких повітряних суден[1]. Експлуатантом ЗПМ може виступати юридична або фізична особа (приватний пілот), яка його використовує.
ЗПМ залежно від ступеня обладнання та тривалості використання поділяються на постійні та тимчасові.[2]
Параметри (м)[2] | ||
---|---|---|
Літна смуга | Довжина | 300-1200 |
Ширина | 50-100 | |
Штучна ЗПС | Довжина | 300-1200 |
Ширина | 30 | |
Довжина кінцевої смуги безпеки польотів | 100 | |
Ширина бокової смуги безпеки | 25 | |
МРД і з'єднувальні | Ширина | 12 |
РД допоміжні | 8-10 | |
Вивідні | 8 | |
Радіус спряження | На приєднанні до ЗПС | 15 |
На перетинах і поворотах | ||
Максимальний ухил (проміле) | ||
ЗПС | Поздовжній ухил | 25 |
Поперечний ухил 1-скатний профіль | 20 | |
Поперечний ухил 2-скатний профіль | 15 | |
РД і МС | Поздовжній ухил (лише РД) | 30 |
Поперечний ухил 1-скатний профіль | 20 | |
Поперечний ухил 2-скатний профіль | 20 | |
Ґрунтові обочини РД і МС поза межами ЛС | Ухил обочин у будь-якому напрямку | 30 |
Спряження обочин із місцевістю | 100 | |
Приаеродромна територія | Довжина (км) | 30 |
Ширина (км) | 20 | |
Смуга повітряних підходів | Довжина (км) | 10 |
- ↑ Про затвердження Правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- ↑ а б Про затвердження Правил визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.