Завадський Едвальд Абрамович — Вікіпедія
Едвальд Абрамович Завадський | |
---|---|
Народився | 2 червня 1927 Міллерово, Ростовська область, СРСР |
Помер | 22 березня 2005 (77 років) Донецьк, Україна |
Місце проживання | Донецьк, Україна |
Країна | СРСР, Україна |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater | Орський педагогічний інститут |
Галузь | фізика твердого тіла |
Заклад | ДонФТІ ім. О.О. Галкіна НАНУ[1] ДонНУ[1] |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук[1] |
Членство | член-кореспондент АН УРСР |
Відомий завдяки: | заснуванням школи фізики фазових перетворень в екстремальних умовах |
Нагороди |
Е́двальд Абра́мович Зава́дський (* 2 червня 1927, Міллерово, Ростовська область, РРФСР, СРСР — † 22 березня 2005, Донецьк, Україна) — український фізик. Член-кореспондент АН УРСР (обрано 29 березня 1978, спеціальність — фізика твердого тіла).[2][3]
- 1955 — закінчив Орський педагогічний інститут.
- 1956–1966 — працював у Інституті фізики металів Уральського наукового центру АН СРСР.
- 1966 — почав працювати у Донецьку у Фізико-технічному інституті АН УРСР (нині Донецький фізико-технічний інститут імені Олександра Галкіна НАН України), завідувач відділу магнітних властивостей твердих тіл (від 1969), заступник директора з наук. роботи (1978—1987), директор ДонФТІ АН УРСР (1987—1997).
- Водночас від 1968 — професор кафедри теоретичної фізики Донецького університету.
- З 1997 працював радником дирекції.[2]
Наукові праці Завадського стосуються фізики твердого тіла. Він, зокрема, досліджував вплив сильного магнітного поля та високого тиску на особливості фазових перетворень у магнітних матеріалах.
Засновник наукової школи фізики фазових перетворень в екстремальних умовах.
Завадський відкрив явище необоротного індукування магнітним полем нових станів, «прихованих» в області від'ємних тисків, виявив метастабільні гетерофазні стани у сегнетоелектриках. Досліджував особливості магнітного упорядкування і фазових переходів у магнетиках із кількома параметрами порядку. Досліджував фазові переходи у кристалах із позиційним безпорядком.[3]
- 1975 — премія імені Кирила Синельникова АН УРСР (разом з Олександром Галкіним) за дослідження «Індукування нового стану речовини сильним магнітним полем».[3]
- Кузьмин Е. В., Петраковский Г. А., Завадский Э. А. Физика магнитоупорядоченных веществ. — Новосибирск: Наука, 1976. — 278 с.
- Завадский Э. А., Вальков В. И. Магнитные фазовые переходы. — К.: Наукова думка, 1980. — 195 с.
- Завадский Э. А., Ищук В. М. Метастабильные состояния в сегнетоэлектриках. — К.: Наукова думка, 1987. — 256 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 154.
- Член-кореспондент НАН України Завадський Едвальд Абрамович
- Донецький фізико-технічний інститут імені Олександра Галкіна НАН України [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Завадский Эдвальд Абрамович (02.06.1927 — 22.03.2005) [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ а б В. І. Каменєв. Завадський Едвальд Абрамович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 19 січня 2021.
- ↑ а б в Завадський Едвальд Абрамович (02.06.1927 - 22.03.20050. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 28 червня 2020.