Закадровий сміх — Вікіпедія

Портал Телебачення
Логотип портала
Логотип портала
Історія
Телебачення в Україні
Телебачення в США
Телебачення в СРСР
Терміни
Телевізійна мережа
Телевізійна синдикація
Апфронт · Рейтинг Нільсена
Заміна в середині сезону
Прем'єра сезону · Фінал сезону · Кліфгенгер
Пляшковий епізод
Прайм-тайм · Закадровий сміх
Шоуранер
Жанри
Теленовела
Мильна опера
Ситком · Антологія
Процедурна драма
Підліткова драма
Новини
Формати
Токшоу
Мінісеріал
Телесеріал
Телефільм
Реаліті-шоу
Телепередача
Різне
Оформлення статей
Категорія:Телебачення

Закадровий сміх, іноді консервований сміх (англ. Canned laughter) — термін, що позначає додаткову аудіодоріжку телешоу (зазвичай ситкому), з записом сміху групи людей. Винайдений Чарльзом Дугласом. Першим телешоу що використовувало цей прийом, був американський ситком «The Hank McCune Show», випущений у 1950.

Вперше термін «консервований сміх» вживається Тайлером Дерденом, персонажем книги «Бійцівський клуб» («Fight Club») Чака Паланіка. Автор цим терміном називає закулісний сміх «давно вже мертвих людей», тобто сміх, який відтворюється засобами аудіовідтворення[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Pollick, Michael: What is a Laugh Track? [Архівовано 11 січня 2010 у Wayback Machine.]