Закон вартості — Вікіпедія

Закон вартості — закон, який передбачає, що виробництво і обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо вартість товару повинна детермінувати два фактори — витрати праці та ступінь цінності його для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до закону вартості, припускає еквівалентність обох факторів. Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Закон вартості полягає в тому, що вартість має відповідати суспільно-необхідним витратам праці

Коливання цін є механізмом дії закону вартості.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції:

Див. також

[ред. | ред. код]