Залізняк бульбистий — Вікіпедія

Залізняк бульбистий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід:	Phlomoides
Вид:	Залізняк бульбистий (P. tuberosa)
Біноміальна назва
Phlomoides tuberosa (L.) Moench, 1794
Синоніми[1]
Synonymy Orlowia rossica Gueldenst. ex Georgi Phlomidopsis tuberosa (L.) Link Phlomis desertorum P.A. Smirn. Phlomis glandulifera Klokov Phlomis hypanica Des.-Shost. Phlomis jailicola Klokov Phlomis maeotica Des.-Shost. Phlomis piskunovii Klokov Phlomis scythica Klokov & Des.-Shost. Phlomis stepposa Klokov Phlomis tuberosa L. Phlomis tuberosa var. discolor K.Koch Phlomitis tuberosa (L.) Rchb. ex T.Nees Phlomoides desertorum (P.A. Smirn.) Mavrodiev & Sukhor. Trambis tuberosa (L.) Raf.

Залізняк бульбистий (Phlomoides tuberosa) — вид рослин родини глухокропивові.

Багаторічна трав'яниста рослина висотою 40—150 см. Коріння довге, має кореневі потовщення. Стебло прямостояче, просте або гіллясте, голе, фіолетово-пурпурове. Нижні листки довгочерешкові, трикутно-серцеподібні; середні — на більш коротких черешках, яйцеподібно-ланцетні з серцеподібною основою; верхні — майже сидячі, ланцетні, гостро пальчасті. Все листя зверху темно-зелене, голе, з нижнього боку світле і запушене. Суцвіття довге, в густих мутовках по 10–16 квіток. Приквітки лінійно-шилоподібні, з довгими щетинистими волосками. Віночок завдовжки 15—20 мм, рожевий або ліловий, запушений зовні світлими волосками; верхня губа його по краю війчаста, нижня з бічними лопатями. Плід — горішок з волосками на верхівці. Цвіте в травні — серпні. Плоди дозрівають в липні-серпні.

Росте в Євразії від Китаю до Європи. Зростає в заплавних пісках та чагарниковій хащі, на схилах балок та в степових низинах, на узліссях.

В їжу придатні варені та смажені кореневі бульби. У Калмикії бульби готували про запас як картоплю. Іноді висушували, перетирали в ступках на крупу й борошно невисокої якості. Крупу з бульб і зараз заготовляють чабани для приготування молочної каші. До калмицького чаю окрім листя чаю, пахучого перцю, лаврового листя, солі, молока, коров'ячого масла, обов'язково додають борошно з бульб залізняка. На Кавказі також вживають бульби вареними та печеними, з борошна печуть млинці, коржі, оладки.

• 
  Бульби
• 
  Квіти
• 
  Плоди
• 
  Листя

• М. Л. Рева, Н. Н. Рева. Дикі їстівні рослини України. — К.: Наукова думка, 1976. — 168 с. — С. 63

• Залізняк бульбистий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 168. — ISBN 5-88500-055-7.

Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.