Зантік — Вікіпедія

Зантік
Макроманія та Сарматія у 171-175 роках

Зантік (лат. Zanticos, лат. Zantic, грец. Ζαντικοῦ) був князем язигів кінця 2-го сторіччя у Панонії. Про нього коротко згадує грецький історик Діон Кассій.

174 року після Р. Х. язиги скинули та ув'язнили минулого князя Банадаспа за спробу досягти мирної угоди з римським імператором Марком Аврелем. Замість нього князем став Зантік.[1]

Зантіка було розбито римлянами й зрештою, він попросив їх про мир. Римляни мир прийняли, та змусили язигів надати у розпорядження імперії 8000 вершників; 5500 з яких мали бути відправлені до Британії[2], на службу в легіоні VI «Переможний»[3], зі станом біля Адріанового валу[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Також відомий як Зантікос, Зантік, Зантіс (грецька: αντικοῦ).
  2. ↑ Iaroslav Lebedynsky (2002). Les Sarmates : Amazones et lanciers cuirassés entre Oural et Danube, VIIe siècle av. J.-C.-VIe siècle apr. J.-C., éditions Errance. Paris. с. 58.
  3. ↑ Christopher Snyder (2008). The Britons. John Wiley & Sons. с. 55. ISBN ISBN 047075821X. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  4. ↑ C. Scott Littleton & Linda A. Malcor (2013). From Scythia to Camelot: A Radical Reassessment of the Legends of King Arthur, the Knights of the Round Table, and the Holy Grail. Routledge. с. 19. ISBN ISBN 1317777719. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Зантік