Запорізька Січ (станція) — Вікіпедія

Запорізька Січ
Апостолове — Запоріжжя ІІ
Запорізька дирекція
Придніпровська залізниця

станція
Розташування
РозташуванняЗапоріжжя Запоріжжя
Адресаострів Хортиця, вул. Запорозької Січі
Координати47°49′56″ пн. ш. 35°4′37″ сх. д. / 47.83222° пн. ш. 35.07694° сх. д. / 47.83222; 35.07694
Структура
Лінія(ї)Апостолове — Запоріжжя II
Платформ3
Тип платформбічна та 2 острівні
Колій6
Час роботи05:45—19:30
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса
Супутніавтобус 10, 30, 36, 38, 39, 55, 58, 87, 91, 92, 96
Історія
Відкрито1932 (92 роки)[1]
Електрифіковано1935 (= 3 кВ)[2]
Колишні назвиСіч
Інша інформація
ВласникЗапорізька дирекція Придніпровської залізниці
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)465102
Код Експрес-32210728
Тарифна зона3
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя I15 км
Запоріжжя II12 км
Нікополь72 км
Апостолове131 км
Мапа
Мапа

Запорíзька Січ — проміжна залізнична станція 4-го класу Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на електрифікованій лінії Апостолове — Запоріжжя між станціями Дніпробуд II (6 км) та імені Анатолія Алімова (5 км). Розташована у самому центрі найбільшого острова Хортиця на Дніпрі та лівому березі річки Старий Дніпро у Вознесенівському районі міста Запоріжжя. До складу станції, у парній горловині, входить пасажирський залізничний зупинний пункт Платформа 168 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1932 року, під час будівництва Дніпровської ГЕС. Таку назву станція отримала, на честь старовинного козацького поселення Січ — найвідоміша розташовувалася саме на цьому острові.

У 1935 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) — в складі однієї з найперших в Україні залізничних ліній на ділянці Довгинцеве — Запоріжжя.

У 1932 році побудований невеликий вокзал. Це прямокутна будівля з різнорівневими обсягами: одноповерховий зал чекання з квитковою касою, а також двоповерхова — зі службовими приміщеннями і кабінетом начальника станції. Унікальною будівлю робить його фасад, який облицьований рожевим вулканічним туфом, який був придбаний з Вірменії. Таким же каменем облицьована адміністративна будівля Дніпровської ГЕС. Розкішне оформлення вокзалу можна пояснити генеральним планом Запоріжжя 1949 року: на острові Хортиця планувалося велике селище з безліччю автошляхів і садами, а вокзал зі станцією завершували цю композицію. Під час Другої світової війни вокзал зазнав деякі руйнування, але вже до 1953 року він був повністю відновлений у первинному вигляді, в якому можна спостерігати його і понині[3].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Запорізька Січ зупиняються приміські електропоїзди сполученням Нікополь — Запоріжжя[4].

Біля станції розташована зупинка «Запорозька Січ» міських автобусних маршрутів № 10, 30, 36, 38, 39, 55, 58, 87, 91, 92, 96.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хроника Днепростроя, 1931.
  2. Історія електрифікації залізниць (1926—1940) [Архівовано 4 грудня 2012 у Archive.is] (рос.)
  3. Подорожі залізницею. Станція Запорізька Січ на сайті tokatema [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Розклад руху приміських поїздів по станції Запорізька Січ на сайті poizdato.net. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • На Мостовом переходе : [рос.] // Хроника Днепростроя : Ежемесячный бюллетень государственного Днепровского строительства. — Кичкас—Днепрострой : Управление Государственного Днепровского строительства, 1931. — № 18 (август). — С. 21—23.

Посилання

[ред. | ред. код]
Дільниця Нікополь — Запоріжжя II
Попер.
Платформа 168 км
Запорізька Січ
Наст.
Платформа 172 км

Панорама

[ред. | ред. код]