Затока Вірності — Вікіпедія

Затока Вірності
лат. Sinus Fidei
Мозаїка знімків зонда LRO
(ширина — 100 км)
Координати центра
17°59′ пн. ш. 2°02′ сх. д. / 17.99° пн. ш. 2.04° сх. д. / 17.99; 2.04
Розмір
70 км
Епонім
вірність
Назву затверджено1976
Затока Вірності. Карта розташування: Місяць, видимий бік
Затока Вірності

 Затока Вірності на Вікісховищі

Затока Вірності (лат. Sinus Fidei) — маленька морська ділянка на Місяці, на півночі Моря Парів. Довжина — близько 70 км, координати центра — 17°59′ пн. ш. 2°02′ сх. д. / 17.99° пн. ш. 2.04° сх. д. / 17.99; 2.04[1]. Її назва з'явилася на карті[2], виданій 1974 року Військовим картографічним агентством США для НАСА, і 1976 року була затверджена Міжнародним астрономічним союзом[1][3].

Затока Вірності врізається в «Землю Снігів» — трикутну область між морями Ясності, Парів та Дощів. На півночі затока межує з місячними Апеннінами, а за 30 км на схід від неї розташоване Озеро Щастя. На захід від затоки знаходиться кілька великих напівзруйнованих кратерів: 22-кілометровий Марко Поло S, 28-кілометровий Марко Поло P та 38-кілометровий Марко Поло M. Неподалік від східного берега затоки лежить 4-кілометровий кратер Конон W. У самій затоці найменованих кратерів станом на 2015 рік нема[4].

У північній частині затоки тягнеться звивиста борозна Конона (лат. Rima Conon) довжиною близько 40 км і шириною до 2,5 км, а також кілька менших безіменних борозен. Три з них утворюють примітну фігуру в вигляді грецької букви π[4][5].

Поверхня Затоки Вірності лежить на 0,6–0,8 км нижче за місячний рівень відліку висот і на 0,4–0,6 км вище за центральну частину Моря Парів[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Sinus Fidei. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 2010-18-10. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 11 червня 2015.
  2. Sheet LTO-41C4: Yangel' // NASA Lunar Topographic Orthophotomap (based on Apollo 15 and 17 photos). Scale 1:250,000. — ed. 2. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, October 1974.
  3. [1] / E. Müller & A. Jappel. — D. Reidel Publishing Company, 1977. — P. 341. — ISBN 90-277-0836-3. Архівовано з джерела 11 березня 2015
  4. а б LAC 41 (1:1 Million-Scale Maps of the Moon) (PDF). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів (PDF) оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2015.
  5. Sinus Fidei. The-Moon Wiki. 23 вересня 2012. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2015.
  6. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]