Захарова Світлана Юріївна — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захарова.
Світла́на Ю́ріївна Заха́рова
рос. Светла́на Ю́рьевна Заха́рова
Народилася10 червня 1979(1979-06-10) (45 років)
Луцьк, Українська РСР, СРСР СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Діяльністьбалерина
Alma materКиївське державне хореографічне училище
Знання мовросійська
ЗакладBolshoi Balletd
ЧленствоДержавна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd
Роки активності1996 — тепер. час
Посададепутат Державної Думи РФ[d]
ПартіяЄдина Росія
БатькоЮрій Сергійович Захаров
МатиГалина Данилівна Захарова
У шлюбі зВадим Вікторович Рєпін
ДітиГанна Вадимівна Рєпіна
Нагороди
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Народний артист Росії
Народний артист Росії
 Державна премія Російської Федерації- 2006
IMDbID 2449529
Сайтsvetlana-zakharova.com (рос.),(англ.)]

Світла́на Ю́ріївна Заха́рова (рос. Светла́на Ю́рьевна Заха́рова; нар. 10 червня 1979(19790610), Луцьк, Українська РСР) — російська балерина, прима-балерина «Большого театру». Народна артистка Росії (2008). Лауреат Державної премії РФ (2006). Депутат Державної думи Російської Федерації 4 та 5 скликань (2007–2011, 2011–2015). Член партії «Єдина Росія» з 2007 року.

У березні 2014 року підписала листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.

З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася у Луцьку 10 червня 1979. У 1989 році вступила до Київського хореографічного училища. Провчившись там шість років (клас Валерії Сулєгіної), взяла участь у конкурсі молодих танцівників «Vaganova-Prix» у Санкт-Петербурзі. Отримала другий приз і пропозицію перейти на випускний курс до Академії російського балету імені А. Я. Ваганової. У 1996 році Захарова закінчила академію і була в числі найкращих випускниць Олени Євтєєвої, у минулому відомої балерини Маріїнського театру. У тому ж році вона була прийнята в трупу Маріїнського театру і вже в наступному сезоні отримала статус солістки. Її постійним педагогом-репетитором стала Ольга Моїсєєва.

У 2003 році перебралася до Большого театру, де працювала під керівництвом Людмили Семеняки.

У квітні 2008 року Світлана Захарова була визнана зіркою знаменитого міланського театру «Ла Скала»[2][3].

Виступала у Москві, Санкт-Петербурзі, Лондоні, Берліні, Парижі, Відні, Мілані, Мадриді, Токіо, Баку, Нью-Йорку, Амстердамі.

У 2013 році відмовилася від участі в останній прем'єрі 237-го сезону Большого театру — балеті «Онєгін». Також, однією з причин звільнення директора Анатолія Іксанова, називають конфлікт з балериною Світланою Захаровою.[4]

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Світлана Захарова — депутат Державної Думи (2007–2011), була обрана у складі федерального списку кандидатів, висунутого Всеросійською політичною партією «Єдина Росія», член фракції «Єдина Росія», член Комітету Державної Думи з культури.

Творчість

[ред. | ред. код]
  • «Дон Кіхот» (М. Петіпа, А. Горський), Повелителька дріад (1996)[5]
  • «Спляча красуня» (М. Петіпа, постановка К. Сергєєва), Принцеса Флоріна (1996)
  • «Па-де-де Чайковського-Баланчина», солістка (1996)
  • «Вмираючий лебідь» (М. Фокін), (1996)
  • «Бахчисарайський фонтан» (Р. Захаров), Марія (1996)
  • «Лускунчик» (В. Вайнонен), Маша і па-де-труа (1996)
  • «Корсар» (М. Петіпа, постановка П. Гусєва), Гюльнара (1997)
  • «Жизель» (Ж. Кораллі, Ж. Перро, М. Петіпа), Жизель (1997)
  • «Весілля» (А. Мірошниченко), Наречена (1997)
  • «Шопеніана» (М. Фокін), вальс і мазурка (1997)
  • «Ромео і Джульєтта» (Л. Лаврівський), Подруга Джульєтти (1997)
  • «Спляча красуня» (М. Петіпа, постановка К. Сергєєва), Принцеса Аврора (1998)
  • «Аполлон Мусагет» (Джордж Баланчин), Терпсихора (1998)
  • «Жизель» (Ж. Кораллі, Ж. Перро, М. Петіпа, постановка В. Васильєва), Жизель (1998)
  • «Серенада» (Джордж Баланчин), солістка (1998)
  • «Лебедине озеро» (М. Петіпа, Л. Іванов, постановка К. Сергєєва), Одетта-Оділлія (1998)
  • «Поема екстазу» (О. Ратманський, музика: О. Скрябін), солістка (1998)
  • «Середній дует» (О. Ратманський, музика: Ю.Ханон), солістка (1998)[6]
  • «Симфонія до мажор» (Дж. Баланчин), солістка I частини (1999)
  • «Спляча красуня» (М. Петіпа, постановка С. Віхарева), Принцеса Аврора (1999)
  • «Корсар» (М. Петіпа, постановка П. Гусєва), Медора (1999)
  • «Баядерка» (М. Петіпа, В. Чабукіані, Пономарьов), Нікія (1999)
  • «Коштовності» («Діаманти») (Джордж Баланчин), солістка (2000)
  • «Манон» (К. Макміллан), Манон (2000)
  • «Лускунчик» (Дж. Баланчин) (2000)
  • «Дон Кіхот» (М. Петіпа, А. Горський), Кітрі (2000)
  • «Тепер і тоді» (Дж. Ноймайєр), солістка (2001)
  • «Панночка і хуліган» (К. Боярський), Панночка (2001)
  • «Лебедине озеро» (М. Петіпа, Л. Іванов, постановка Н. Макарової), Одетта-Оділлія (2001)
  • «Баядерка» (М. Петіпа, постановка Р. Нурієва), Никия (2001)
  • «Шехерезада» (М. Фокін), Зобеіди (2001)
  • «Спляча красуня]]» (М. Петіпа, постановка П. Чалмера), Принцеса Аврора (2002)
  • «Ромео і Джульєтта» (Л. Лаврівський), Джульєтта (2002)
  • «Лебедине озеро» (М. Петіпа, Л. Іванов, постановка Д. Діна), Одетта-Оділлія (2002)
  • «Лебедине озеро» (М. Петіпа, Л. Іванов, постановка Р. Нурієва), Одетта-Оділлія (2002)
  • «Пахіта — гран па» (М. Петіпа), Пахіта
  • «Баядерка» (М. Петіпа, постановка Асамі), Никия (2003)
  • «Лебедине озеро» (М. Петіпа, Л. Іванов, постановка Г. Самсовой), Одетта-Оділлія (2003)
  • «Етюди» (Х. Ландер), солістка (2003)
  • «Дочка фараона» (П. Лакотт), Аспіччія (2003).
  • «Лебедине озеро» (М. Петіпа, Л. Іванов, постановка Ю. Григоровича), Одетта-Оділлія (2003)
  • «Спляча красуня» (М. Петіпа, постановка Ю. Григоровича), Принцеса Аврора (2004)
  • «Симфонія до мажор» (Дж. Баланчин), солістка II частини (2004)
  • «Жизель» (Ж. Кораллі, Ж. Перро, М. Петіпа, постановка П. Бара), Жизель (2004)
  • «Баядерка» (М. Петіпа, постановка Григоровича), Нікія (2004)
  • «Кармен-сюїта» — Кармен[7]
  • «Юнак і смерть» Ролана Петі — Смерть[8]

Визнання і нагороди

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Батько — Юрій Сергійович Захаров, колишній військовослужбовець.
  • Мати — Галина Данилівна Захарова, колишній педагог, хореограф дитячої студії.
  • Чоловік — Вадим Вікторович Рєпін, скрипаль.
  • Дочка — Ганна Вадимівна Рєпіна (народилася 17.02.2011)[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Захарова Світлана Юріївна
  1. ↑ Указ Президента України від 7 січня 2023 року № 4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
  2. ↑ Балерина Світлана Захарова стала зіркою «Ла Скала» [Архівовано 3 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Мілан обожнює російську балерину [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Ъ-Новини — ЗМІ: причиною звільнення Іксанова міг бути скандал з балериною Захаровою [Архівовано 18 липня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ а б Світлана Захарова / Svetlana Zakharova: Біографія [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  6. ↑ Захарова, Меркурьєв, «Середній дует» video [Архівовано 2013-04-20 у Wayback Machine.](рос.)
  7. ↑ Світлана Захарова у Кармен-сюїті [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ Ролан Петі у Большому театрі ставить балет «Юнак і смерть» [Архівовано 11 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  9. ↑ а б Маленька балетна енциклопедія [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  10. ↑ Нагороджена указом президента Росії № 650 від 6 червня 2005 [Архівовано 23 лютого 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ -la-une/L-Annee-croisee-France-Russie L'Année croisée France-Russie (фр.)
  12. ↑ News.Ru 17 лютого 2011 [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Захарова_Світлана_Юріївна&oldid=39136310