Західний військовий округ (РФ) — Вікіпедія

Західний військовий округ
рос. Западный военный округ
   Західний військовий округ
На службі21 жовтня 2010 — 26 лютого 2024[1]
КраїнаРосія Росія
НалежністьЗбройні сили Російської Федерації
ВидВійськовий округ
Гарнізон/ШтабБудинок Головного штабу
НагородиОрден Леніна
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення
Медіафайли на Вікісховищі

Західний військовий округ (рос. Западный военный округ) — військовий округ Збройних сил Російської Федерації що існував з 2010 по 2024[1], розташовувався на північному заході Росії. Штаб знаходився в Санкт-Петербурзі.

Історія

[ред. | ред. код]

Західний військовий округ (ЗВО) було утворено в ході військової реформи 2008-2010 років на базі Московського й Ленінградського військових округів. Спочатку до складу ЗВО увійшли Північний й Балтійський флоти та 1-ше командування ВПС і ППО.

У листопаді 2014 року на основі Північного флоту було створено п'яте стратегічне командування - «Північ» й Північний флот став п'ятим військовим округом ЗС Росії. Відповідно до Указу Президента Російської Федерації, з 15 грудня 2014 року Північний флот виведено зі складу Західного військового округу. Управління ПнФ переформовано на Об'єднане стратегічне командування - «Північ». ОСК «Північ» являє собою 5-й військовий округ ЗС Росії, у зону відповідальності якого з Західного військового округу відійшли 4 суб'єкта РФ: Мурманська і Архангельська області, Республіка Комі і Ненецький автономний округ.[2][3][4]

Західний військовий округ було розташовано в адміністративних межах Центрального й частини Північно-Західного та Приволзького федеральних округів на території: Карелії, Білгородська, Брянська, Володимирська, Вологодська, Воронізька, Івановська , Калінінградська, Калузька, Костромська, Курська, Ленінградська, Липецька, Московська, Нижньогородська, Новгородська, Орловська, Псковська, Рязанська, Смоленська, Тамбовська, Тверська, Тульська, Ярославська області, міста Москва й Санкт-Петербург.

У лютому 2024 указом президента РФ округ було знову розділено Московський та Ленінградський[1].

Структура

[ред. | ред. код]

Озброєння

[ред. | ред. код]

На озброєнні зазначених з'єднань і баз зберігання знаходиться:

  • 48 ПУ тактичних і оперативно-тактичних ракет (24-36 «Точка-У», 12-24 «Іскандер»);
  • понад 700 танків (приблизно по 100 Т-72 і Т-90, більше 500 Т-80), приблизно 900 БМП і БМД, до 600 колісних (в основному — БТР-80) і більше 800 гусеничних (МТЛБ і БТР-Д) БТР;
  • більше 600 САУ, до 700 гармат польової артилерії, більше 100 мінометів, понад 300 РСЗВ (з них більше 200 — старий добрий «Град», решта — «Ураган» і «Смерч»); близько 200 ПТРК;
  • близько 400 ПУ ЗРК військової ППО (С-300В, «Бук», «Тор», «Оса», «Стріла-10»), 60 ЗРПК «Тунгуска», кілька ЗСУ-23-4 «Шилка».

На території ЗВО також знаходиться база резерву танків у м Буй Костромської області. На ній зберігається ще кілька тисяч одиниць бронетехніки (танків, БМП, БТР).

Наземної ППО на території ЗВО є найбільш потужною серед всіх нових військових округів — на неї припадає 22 з 38 зенітно-ракетних полків, що входять до складу ВПС і ППО Росії. Причому на озброєння трьох або чотирьох з цих 22 полків на додаток до ЗРС С-300пм вже надійшла С-400 (два або три полки в Московській і один в Калінінградській областях). До цього можна додати 5 полків системи ПРО Москви і вищезгадані 4 зенітно-ракетні бригади сухопутних військ.

  • Ударна авіація включає близько дев'яноста фронтових бомбардувальників, у тому числі всі 24 новітніх Су-34, наявних у ВПС РФ (решта — Су-24).
  • Винищувальна авіація — до 200 винищувачів і перехоплювачів (Су-27, МіГ-29, МіГ-31; в це число включені палубні Су-27К (Су-33) на єдиному російському авіаносці).
  • Близько 80 ударних вертольотів Мі-24/35, не менше 50 багатоцільових Мі-8/17 і приблизно стільки ж морських вертольотів Ка-27/29/32.

Балтійський флот має на озброєнні:

  • 3 дизельні підводні човни (дві проєкту 877, обидві в ремонті, одна проєкту 677),
  • 2 есмінця проєкту 956 (обидва в ремонті),
  • 2 сторожових корабля проєкту 11540,
  • 3 корвети проєкту 20380,
  • 8 малих протичовнових кораблів проєкту 1331,
  • 4 малих ракетних корабля проєкту 12341,
  • 7 ракетних катерів проєкту 12411,
  • 12 тральщиків,
  • 4 великі десантні кораблі проєкту 775 (у тому числі один 775М),
  • 2 малих десантних кораблі на повітряній подушці проєкту 12322.

Командувачі округом

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Воссозданы Московский и Ленинградский военные округа. interfax.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2024. Процитовано 4 березня 2024.
  2. ↑ Создано новое стратегическое командование [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] Российская газета, 1 декабря 2014.
  3. ↑ Новости [Архівовано 27 липня 2016 у Wayback Machine.] // Министерство обороны Российской Федерации
  4. ↑ Создано новое стратегическое командование [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] Российская газета, 1 декабря 2014.
  5. ↑ Замминистра обороны РФ генерал-полковник Андрей Картаполов вручил историческое знамя мотострелковой дивизии армейского корпуса БФ : Министерство обороны Российской Федерации. function.mil.ru. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  6. ↑ Нил Протасов (2 жовтня 2022). КРИТИКА КАДЫРОВА ПО ЛИМАНУ ДАЛА ПЕРВЫЙ РЕЗУЛЬТАТ – ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТ РОМАН БЕРДНИКОВ НАЗНАЧЕН КОМАНДУЮЩИМ ЗВО. u-f.ru (рос) .
  7. ↑ ФЕДЕРАЛЬНОЕ КАЗЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ "ОБЪЕДИНЕННОЕ СТРАТЕГИЧЕСКОЕ КОМАНДОВАНИЕ ЗАПАДНОГО ВОЕННОГО ОКРУГА" (рос) . Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 8 вересня 2023.
  8. ↑ Софія Лазарова (2 жовтня 2022). У Росії за невдачі на фронті зняли командувача Західного військового округу — InformNapalm. НВ.
  9. ↑ а б Софія Лазарова (26 грудня 2022). Призначили людину Суровікіна-Пригожина. У Росії вчергове змінили командувача західного військового округу — розвідка. НВ.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Західний_військовий_округ_(РФ)&oldid=44113789