Заілійський Алатау — Вікіпедія

Заілійський Алатау

43°03′ пн. ш. 77°15′ сх. д. / 43.05° пн. ш. 77.25° сх. д. / 43.05; 77.25
Країна  Киргизстан і  Казахстан
Тип гірський хребет
Висота 4973 м
Заілійський Алатау. Карта розташування: Киргизстан
Заілійський Алатау
Заілійський Алатау
Заілійський Алатау (Киргизстан)
Мапа
CMNS: Заілійський Алатау у Вікісховищі

Заілійський Алатау — гірський хребет на північному заході Тянь-Шаня (на кордоні Казахстану і Киргизстану).

Рельєф і гідрографія

[ред. | ред. код]

Тягнеться на 360 км уподовж 43° півн. ш. Переважаючі висоти — 4000—4600 м, найвища тоща — пік Талгар (4979 м). Північний схил порівняно пологий, сильно розчленований лівими притоками річки Ілі, південний схил круто уривається до долин річок Чилик та Чонг-Кемін (права притока Чу).

Перемичкою між витоками цих річок з'єднується з лежачим на південь хребтом Кюнгей-Ала-Тоо, в північних відрогах хребта розташовано три високогірні озера: Кольсайські озера. Переважає високогірський рельєф. У північних передгір'ях розташовано місто Алмати.

Тваринний і рослинний світ

[ред. | ред. код]

Сухі степи змінюються з висотою чагарниково-степовою рослинністю і лісами (яблуня, осика, вище — тянь-шаньська ялина). У припасмовій зоні близько 460 льодовиків загальною площею понад 490 км². На північному схилі розташовується відомий Алматинський заповідник. Водяться: червоний вовк, сніговий барс, кеклики. У 1971 році на схилах Заілійського Алатау виявлені унікальні для Середньої Азії хащі зонтичної рослини Ferula assa-foetida, із смоли якого роблять спецію асафетиду.

Ґрунти

[ред. | ред. код]

Складений головним чином гранітами, конгломератами, вапняками і сланцями. Деякі вершини покриті льодовиками. Загальна площа заледеніння 484 км².

карта-схема «Вершины Заилийского Алатау» (формат а2, 600х400) [Архівовано 23 червня 2008 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]