Заїченська волость — Вікіпедія

Заїченська волость — адміністративно-територіальна одиниця Зіньківського повіту Полтавської губернії з центром у селі Заїченці.

Станом на 1885 рік складалася з 28 поселень, 4 сільських громад. Населення — 7012 осіб (3425 чоловічої статі та 3587 — жіночої), 1295 дворових господарств^[1].

Основні поселення волості станом на 1885:

• Заїченці — колишнє державне та власницьке село при ярі Безладовці за 30 верст від повітового міста, 1510 осіб, 293 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки, 21 вітряний млин.
• Батьки — колишнє державне село при ярі Зезековий Берег, 2100 осіб, 515 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, базари по неділях, 3 ярмарки на рік, 25 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи.
• Малі Будища — колишнє державне село при ярі Барабашів Яр, 1284 особи, 262 двори, православна церква, постоялий будинок, 11 вітряних млинів.

Старшинами волості були:

• 1900—1903 роках — Омельченко^[2],^[3];
• 1904—1907 роках — Сень^[4],^[5],^[6];
• 1913 року — Федот Діодомидович Запорожець^[7];
• 1915—1916 роках — Іван Михайлович Прасол^[8],^[9].

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.