Звонимир Шепарович — Вікіпедія
Звонимир Шепарович (хорв. Zvonimir Šeparović; 14 вересня 1928, Блато — 30 січня 2022) — хорватський правник[4], політик, колишній професор кримінального права Загребського університету. Також відомий як піонер віктимології і затятий противник смертної кари.
1966 р. здобув докторський ступінь у Люблянському університеті.
Без будь-якої формальної партійності чи іншої політичної належності став у 1991 р. міністром закордонних справ у «національному уряді» Франьо Грегурича. 1992 р. став Постійним представником Хорватії при ООН. Залишався активним у громадському житті і у певний момент став як членом ХДС, так і членом Центрального комітету цієї партії.[5]
2000 р. вступив у президентські перегони як незалежний кандидат на відміну від офіційного кандидата від ХДС Мате Гранича. Фінішував останнім і, як тільки дізнався про прогнозовані результати, закликав своїх прибічників проголосувати у другому турі за Дражена Будішу.
Одружений із репортеркою Хорватського радіотелебачення Бранкою Шепарович.[6]
- ↑ Tražilica pokojnika — Градська гробля Загреб.
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ а б U sjećanje: Zvonimir Šeparović — 2022. — вип. 1350. — С. 12.
- ↑ Zvonimir Šeparović [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] at the "Who's who in Croatian Science", Бібліотека Інституту ім. Руджера Бошковича
- ↑ "Šeparović pozvao HDZ da podrži njegovu kandidaturu" [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.], Monitor.hr,, 14 січня 2000.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 4 січня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |