Зелень — Вікіпедія
- Зе́лень — зелений колір[1].
- Зе́лень — зелений наліт, цвіль[1].
- Зе́лень — зелена фарба[1].
- Зе́лень — збірна назва дерев, кущів, трав[1].
- Зе́лень — збірна назва зелених овочів, їстівних трав, приправ[1].
- Зелень (геральдика) — традиційна назва для зеленого кольору і його відтінків в геральдиці.
Зе́лень — характерна частина назви деяких мінералів зеленого кольору.
- Зелень гірська — колоїдна відміна малахіту і деяких ін. мінералів, що містять мідь.
- Зелень корсиканська — мінерал, подібний до баститу, псевдоморфози мінералів групи серпентину по ромбічному піроксену;
- Зелень малахітова — малахіт
- Зелень мідна — (1. — застаріла назва хризоколи; 2. — землиста відміна малахіту);
- Зелень мінеральна — малахіт
- Зелень нікелева — анаберґіт
- Зелень уранова — купросклодовськіт
- Зелень (Сарненський район) — село Рівненської області.
- Зелень (Куявсько-Поморське воєводство) — село.
- Зелень (Лодзинське воєводство) — село.
- Зелень (Великопольське воєводство) — село.
- Зелень — частина міста Колюшки Лодзинського воєводства.
- Зелень — осада в гміні Суш Вармінсько-Мазурського воєводства.
- ↑ а б в г д Зелень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.