Зельдін Володимир Михайлович — Вікіпедія

Зельдін Володимир Михайлович
рос. Владимир Михайлович Зельдин
Народився10 лютого 1915(1915-02-10)
Мічурінськ, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер31 жовтня 2016(2016-10-31)[1][2] (101 рік)
Москва, Росія[2]
  • синдром поліорганної недостатності
    • ПохованняНоводівичий цвинтар
    ГромадянствоРосія Росія
    Діяльністьактор театру, кіноактор, телеактор, актор
    Роки діяльності1927 — 2016
    IMDbID 0954479
    Нагороди та премії
    Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Дружби (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «За оборону Москви» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» орден Ізабелли Католички
    Сталінська премія 2 ступеня народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР
    медаль «200 років Міністерству оборони»
    Сталінська премія Премія Уряду Російської Федерації у сфері культури Золота маска
    CMNS: Зельдін Володимир Михайлович у Вікісховищі

    Зельдін Володимир Михайлович (28 січня (10 лютого) 1915 — 31 жовтня 2016) — радянський і російський актор. Народний артист СРСР (1975). Лауреат Державної премії СРСР (1951).

    Закінчив Театральне училище у Москві (1935). З 1945 р. і до смерті працював у Центральному Театрі Радянської Армії.

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]
    1. 1938: «Сім'я Оппенгейм» — гість на дні народження Бертольда
    2. 1941: «Свинарка і пастух» — Мусаїб Гатуєв, знатний пастух
    3. 1944: «Іван Грозний» — молодий секретар Лівонського посла
    4. 1947: «Сказання про землю Сибірську» — піаніст Борис Григорович Оленич
    5. 1952: «Учитель танців» — Альдемаро
    6. 1955: «У квадраті 45» — Борис Миколайович Шмельов, диверсант, він же Потапов-Івін, він же Клязін
    7. 1956: «Карнавальна ніч» — клоун
    8. 1960: «Повість полум'яних літ» — Грибовський
    9. 1964: «Царська наречена» — Бомелій
    10. 1965: «Залп «Аврори»» — поручик Андроников
    11. 1967: «Берег надії» — Ванденберг
    12. 1970: «Дядя Ваня» — Олександр Володимирович Серебряков
    13. 1970: «Місія в Кабулі» — майор Стейн, військовий аташе
    14. 1972: «Кульбабове вино» — Джон, покійний чоловік Елен
    15. 1973: «З тобою і без тебе» — батько Федора
    16. 1974: «Блокада» — Вільгельм Ріттер фон Лееб
    17. 1975: «На край світу…» — батько Володі
    18. 1975: «Це ми не проходили» — капітан I-го рангу
    19. 1975: «Полковник у відставці» — Іван Михайлович, однополчанин Полуніна
    20. 1975: «Страх висоти» — Володимир Миколайович Дягілєв, професор, науковий керівник Антона
    21. 1975: «Центровий з піднебесся» — епізод
    22. 1976: «Принцеса на горошині» — обер-гофмейстер
    23. 1978: «Дуенья» — Фернандо, син Джеромо
    24. 1978: «31 червня» — Меліот, король Перадора, високий повелитель Бергамора, Марралора і Парлота, володар Лансінгтона, шеф рекламного агентства
    25. 1979: «Добряки» — Євген Євгенович Вітальєв
    26. 1979: «Інспектор Гулл» — Артур Берлінг
    27. 1980: «Рафферті» — сенатор Феллоуз, голова сенаторської комісії
    28. 1981: «Жінка у білому» — Фредерік Ферлі, есквайр
    29. 1983: «Таємниця «Чорних дроздів»» — комісар поліції
    30. 1984: «Перемога» — Бірнс
    31. 1985: «Маріца» — Шандор
    32. 1987: «Десять негренят» — суддя Джон Уоргрейв, звинувачений в засудженні до страти невинного
    33. 1988: «Заборонена зона» — дачник
    34. 1990: «Час, що канув» — доктор Микола Миколайович Соловйов
    35. 1990: «Спокуса Б.» — Павло Павлович, він же Князь
    36. 1997: «Вино з кульбабок» — дідусь Сполдінг
    37. 2006: «Андерсен. Життя без любові» — сторож в театрі
    38. 2006: «Парк радянського періоду» — камео
    39. 2006: «Карнавальна ніч 2, або 50 років по тому» — старий клоун, камео

    Знявся в українських картинах:

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.145;
    • Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.287;
    • Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.164.

    Посилання

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ https://www.theguardian.com/world/2016/oct/31/worlds-oldest-actor-vladimir-zeldin-dies-aged-101
    2. ↑ а б http://fr.euronews.com/2016/10/31/russie-vladimir-zeldin-etait-le-plus-vieil-acteur-au-monde
    Актор Це незавершена стаття про актора.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зельдін_Володимир_Михайлович&oldid=44216743