Зигмунд Анчок — Вікіпедія

Зигмунд Анчок
Особисті дані
Повне ім'я	Зигмунд Юзеф Анчок
Народження	14 березня 1946(1946-03-14)[1] (78 років)
	Люблінець, Люблінецький повіт, Сілезьке воєводство[2]
Зріст	177 см
Вага	79 кг
Громадянство	Польща
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1959—1963	«Спарта» (Люблінець)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1963—1971 «Полонія» (Б) 194 (0) 1971—1974 «Гурник» (З) 38 (0) 1975 «Вісла» (Чикаго) ? (?) 1975—1976 «Чикаго Кац» ? (?) 1977—1979 «Скейд» 14+ (0+)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1965—1973	Польща	48 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
	«Спарта» (Люблінець)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Зигмунд Анчок у Вікісховищі

Зигмунд Юзеф Анчок (пол. Zygmunt Józef Anczok; нар. 14 березня 1946, Люблінець, Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника. Гравець збірної Польщі, олімпієць.

Зигмунд Анчок розпочав футбольну кар'єру в 1959 році в клубі «Спарта» (Люблінець), в якому виступав до 1963 року. Потім перейшов у «Полонію» (Битом), з якою досяг у своїй кар'єрі найбільшого успіху в національних та міжнародних змаганнях: у сезоні 1964/65 років виграв Кубок Карла Раппана та Кубок Америки, двічі завоював бронзові медалі Екстракляси (1966, 1969), а в 1966 році отримав звання Гравець року за результатами опитування в катовіцькому журналі «Спорт»^[3]. У «Полонії» (Битом) виступав до 1971 року і провів за команду 194 поєдинки в польському чемпіонаті.

Після цього Анчок став гравцем тодішнього чемпіона Польщі та володаря кубку Польщі — «Гурника» (Забже), з яким захистив золотий дубль у сезоні 1971/72 років, а також віце-чемпіонство Польщі в сезоні 1973/74 років. У футболці «Гурника» виступав до 1974 року, за цей час у чемпіонаті Польщі провів 38 матчів, загалом же у вищому дивізіоні польського чемпіонату зіграв 232 поєдинки.

У 1975 році виїхав до Чикаго, де виступав у місцевих клубах «Вісла Чикаго» (1975) та «Чикаго Катц» (1975—1976). У 1977 році повернувся до Європи, де став гравцем норвезького клубу Першого дивізіону — «Скейд» (Осло), в якому став першим польським футболістом, а в 1979 році у віці 33-х років завершив кар'єру футболіста.

Зигмунд Анчок виступав у збірній Польщі з 1965 по 1973 рік і зіграв 48 матчів. Дебютував за збірну 13 жовтня 1965 року на Гемпден-Парк в Глазго в кваліфікації Чемпіонату світу 1966 року проти Шотландії, який завершився перемогою «червоно-білих» з рахунком 2:1. Сильними сторонами Анчока була неймовірною витривалість та швидкість, він часто брав участь в атаках збірної і не обмежувався оборонними завданнями, а свідченням майстерності Анчока в національній збірній були виступи під час турне по Південній Америці в травні 1966 року, де він протистояв відомими бразильськими нападника Пеле і Гаррінчею в матчі з національною збірною Бразилії (поразка 1:4 та 1:2) та нічийний поєдинок (1:1) проти збірної Аргентини в Буенос-Айресі.

27 травня 1971 року в Москві брав участь у прощальному матчі відомого радянського воротаря — Лева Яшина в команді зірок ФІФА разом з Влодзімежом Любанським.

Під час олімпійського турніру в Мюнхені був основним гравцем команди на чолі з Казімєжом Гурським і зіграв в усіх семи поєдинках, включаючи фінальний поєдинок 10 вересня 1972 року на Олімпійському стадіоні в Мюнхені, де польська команда виграла з рахунком 2:1 у чинних олімпійських чемпіонів — збірної Угорщини, завдяки чому вперше в історії стала олімпійськими чемпіонами. У вересні 1972 року отримав Золоту відзнаку ПЗПН^[4]. Після цього кар'єру Зигмунда перервали численні травми, у тому числі перелом кісток плеснової кістки, які поїздці на чемпіонат світу 1974 у ФРН, внаслідок чого свій останній поєдинок у збірній Польщі зіграв на Нініан Парк у Кардіффі в кваліфікації чемпіонату світу 1974 року зі збірною Уельсу, де «біло-червоні» програли з рахунком 0:2.

По завершенні кар'єри футболіста працював тренером у рідному клубі «Спарта» (Люблінець), але численні проблеми зі здоров'ям змусили Анчока змінити професію. Деякий період часу працював таксистом. У 2006—2010 роках працював радником міста Люблінець.

З 2014 року член Клубу видатних гравців збірної^[5].

Національна збірна	Рік	Матчі	Голи
Польща
	1965	3	0
	1966	9	0
	1967	5	0
	1968	1	0
	1969	8	0
	1970	7	0
	1971	5	0
	1972	8	0
	1973	2	0
Усього		48	0

«Полонія» (Битом)

• Екстракляса
  • Бронзовий призер (2): 1966, 1969

• Кубок Карла Раппана
  • Володар (1): 1965

• Кубок Америки
  • Володар (1): 1965

«Гурник» (Забже)

• Екстракляса
  • Чемпіон (1): 1972
  • Срібний призер (1): 1974

• Кубок Польщі
  • Володар (1): 1972

Збірна

• Олімпійський футбольний турнір
  • Чемпіон (1): 1972

Індивідуальні

• Гравець роки за опитуванням катовіцького журналу «Спорт» (1): 1966

• Зигмунд Анчок на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Зигмунд Анчок на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Зигмунд Анчок на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Зигмунд Анчок на сайті 90minut.pl (пол.)
• Профіль гравця [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравця [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль гравця [Архівовано 30 листопада 2009 у Wayback Machine.] на сайті sports-reference.com
• Профіль гравця [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.] на сайті eu-football.info
• Профіль гравця [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті wikigornik.pl
• Профіль гравця [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті wikiliga.pl
• Біографія [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті ОКП
• Біографія [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті poloniabytom.com.pl