Ящіркова змія — Вікіпедія
Ящіркова змія | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ящіркова змія[1] (Malpolon) — рід змій родини піщаних змій (Psammophiidae). Поширені у Південній Європі, Західній Азії та Північній Африці. Мешканці передгір'їв та гір. Умовно отруйні змії (реальної небезпеки для людини не становлять).[2]. Описано 3 види.[3][4]
Загальна довжина тіла представників цього роду сягає 180 см. Хвіст довгий. Голова витягнута, загостреної форми, добре відмежована від тулуба шийним перехопленням. Верхня поверхня морди помітно ввігнута. Очі великі, зіниці круглі. На верхньощелепній кістці 10—17 зубів, приблизно рівних за розмірами; 1—2 задніх зуби дуже збільшені й відділені від передніх зубів проміжком. Задні борозенчасті зуби є частиною отруйного апарату змії — через рани, нанесені цими зубами, у тіло жертви потрапляє отрута нейротоксичної дії. Отруйні залози розташовані над верхніми щелепами позаду очей.
Тіло вкрите відносно гладенькою лускою, з однією апікальною порою. У дорослих особин на лусках помітні поздовжні борозенки по серединній лінії. Черевних щитків — 155—190, підхвостових — 48—110 пар. Навколо середини тулуба 17—19 рядків луски.
Забарвлення верхньої сторони тіла темно-сіре, оливково-сіре з поздовжніми смугами. Черево білуватого або жовтого забарвлення.
Представники роду поширені у Південній Європі, Західній Азії та Північній Африці.
Населяють сухі степові місцевості, аридні передгір'їя та гори. Активні, як правило, в сутінках.
Ящіркові змії належать до яйцекладних змій. Самиці за сезон відкладають до 20 яєць.
Харчуються гризунами, ящірками та іншими зміями, яких вони спочатку кусають, вприскують отруту, а потім обвивають кільцями тулуба і душать.
Стан більшості природних популяцій видів роду в межах природних ареалів залишається більш-менш стабільним. Саме тому вони, згідно Червоного списку МСОП, отримали охоронний статус «відносно благополучний вид».
Ящіркові змії належить до групи умовно отруйних змій. Їх отрута відносно малотоксична і діє переважно на холоднокровних тварин, тому не становить реальної небезпеки для людини. При їх укусах спостерігаються легкі симптоми отруєння (набряк, біль, місцеві капілярні крововиливи), які після надання первинної медичної допомоги протягом кількох днів зникають[2][5].
Описано 3 види:
- ↑ Маркевич О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — К. : Наук. думка, 1983. — 276 с. (с. 274)
- ↑ а б Орлов Б. Н., Гелашвили Д. Б., Ибрагимов А. К. Ядовитые животные и растения СССР: Справочное пособие. — М.: Высш. шк., 1990. — 272 с. (с. 98, 122)
- ↑ RepFocus: Malpolon
- ↑ Malpolon The Reptile Database: Malpolon
- ↑ Орлов Б. Н., Гелашвили Д. Н. Зоотоксинология (ядовитые животные и их яды): Учебное пособие. — М. : Высшая школа, 1985. — 280 с. (с. 246—247)
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-тут РАН, 2004. — 232 с. (с. 162—163). — ISBN 5-98092-007-2
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 263—264)
- Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. ¬Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 64—65). — ISBN 978-5-906171-61-0
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 489—492). — ISBN 5-87484-066-4
- Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224 с. (с. 90—92). — ISBN 978-5-87317-594-9
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 314—316)
- Орлова В. Ф., Семенов Д. В. Природа России: Жизнь животных. Земноводные и пресмыкающиеся. — М. : Издательство АСТ, 1999. — 480 с. (с. 413—416). — ISBN 5-237-01809-2
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 р. (pp. 400—402). ISBN 978-1-4081-5459-5