Знак чистої води — Вікіпедія

Знак чистої води, також осьовий знак — згідно з визначенням Міжнародної асоціації маякових служб (МАМС) — навігаційний знак для позначення початку фарватеру (наприклад, вхід у гирло річки зі сторони моря), а також його осі. Як правило, цей знак означає, що попереду ходу судна починається відкритий, глибокий і безпечний водний простір, хоча іноді він також викорисовується для позначення початку і кінця позначеної буями ділянки фарватеру, а лінія цих знаків — для позначення безпечного проходу між мілинами^[1]. Для точного визначення використаного варіанта значення знака довідуються за морською навігаційною картою.

Знак може мати форму буя або віхи, несе забарвлення з червоних і білих вертикальних смуг і топову фігуру у вигляді червоної кулі. На знаку може встановлюватися білий проблисковий вогонь з кількома варіантами горіння: ізофазним (з рівними періодами світіння і затемнення), з коротким затемненням, з довгим спалахом (тривалістю не менш, ніж 2 секунди), з парами одного короткого і одного довгого спалахів (літера «А» абетки Морзе)^[2].

• Знак поодинокої небезпеки
• Спеціальний знак
• Кардинальна система
• Латеральна система

• Safe Water Marks (PDF). IALA. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка) (англ.)