Зозуля (фільм) — Вікіпедія

Зозуля
Кукушка
Жанрвійськовий фільм
драма
РежисерОлександр Рогожкін
ПродюсерСергій Сельянов
СценаристОлександр Рогожкін
У головних
ролях
Анні-Крістіна Юусо
Вілле Хаапасало
Віктор Бичков
Олексій Кашников
Олексій Панжеєв
Володимир Матвієв
Володимир Книш
Валерій Яковлев
Сергій Берзін
ОператорАндрій Жегалов
КомпозиторДмитро Павлов
ХудожникВолодимир Свєтозаров
КінокомпаніяСТВ
Дистриб'юторMOKÉPd і Netflix
Тривалість85 хвилин
Моваросійська, фінська, північносаамська мова і німецька
КраїнаРосія Росія
Рік2002
IMDbID 0308476

«Зозуля» — фільм Олександра Рогожкіна, що вийшов у 2002 році.

Зміст

[ред. | ред. код]

Вересень 1944 року, кілька днів до виходу Фінляндії з Другої світової війни. Фінському снайперу-смертникові Вейко, прикутому до скелі, вдається звільнитися від ланцюгів. Капітан Радянської армії Іван арештований СМЕРШем і теж тільки дивом залишається серед живих. Солдатів ворожих армій прихистила у себе на хуторі саамка Анні. Для неї вони не вороги, а просто чоловіки. І всі троє розмовляють різними мовами.

Актор Роль
Анні-Крістіна Юусо Анні (Anni) Анні (Anni) , жінка саамка
Вілле Хаапасало Вейкко (Veikko) Вейкко (Veikko) , фінський снайпер
Віктор Бичко Пшолти (Psolti) Пшолти (Psolti) , капітан Іван Картузов

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Фестивалі та призи

[ред. | ред. код]
  • 2002, червень - XXIV Московський Міжнародний кінофестиваль - участь у конкурсній програмі
    • Приз «Срібний Святий Георгій» за найкращу режисуру (Олександр Рогожкін)
    • Приз «Срібний Святий Георгій» за найкращу чоловічу роль (Вілле Хаапасало)
    • Приз глядацьких симпатій
    • Приз ФІПРЕССІ
    • Приз Федерації кіноклубів Росії
  • 2002, липень - X «Фестиваль фестивалів» в Санкт-Петербурзі - Гран-прі «Золотий Грифон» за найкращий фільм
  • 2002, серпень - X кінофестиваль Вікно в Європу у Виборзі - Гран-прі фестивалю, Головний приз конкурсу ігрового кіно, Приз за найкращу жіночу роль (Анні-Крістіна Юусо), 1-2-е місце (з фільмом «Зірка») в номінації «Виборзький рахунок» (рішення журі та підсумки глядацького голосування).
  • 2002, жовтень - Міжнародний кінофестиваль «Europa Cinema» у ​​Віареджо, Італія - участь у конкурсній програмі
    • Головний приз за найкращий фільм
    • Приз за режисуру (Олександр Рогожкін)
  • 2002, грудень - 3 премії «Золотий Овен» Національної гільдії кінокритиків і кінопреси:
    • За найкращий фільм року
    • За найкращий сценарій (Олександр Рогожкін)
    • За найкращу жіночу роль (Анні-Крістіна Юусо)
  • 2003, лютий - 4 премії «Золотий Орел»:
    • За найкращий фільм року
    • За найкращу режисуру (Олександр Рогожкін)
    • За найкращий сценарій (Олександр Рогожкін)
    • За найкращу чоловічу роль (Віктор Бичков)
  • 2003, березень - 4 премії «Ніка»:
    • за найкращий фільм року
    • За найкращу режисуру (Олександр Рогожкін)
    • За найкращу жіночу роль (Анні-Крістіна Юусо)
    • За найкращу роботу художника (Володимир Світозаров)
  • 2003 - Міжнародний кінофестиваль в Трої, Португалія
    • Приз за найкращий фільм
    • Приз за найкращу жіночу роль (Анні-Крістіна Юусо)
  • 2003 - XI кінофестиваль російського кіно в Онфлері, Франція
    • Гран-прі за найкращий фільм
    • Приз за найкращу чоловічу роль (Віктор Бичков)
    • Приз за найкращу жіночу роль (Анні-Крістіна Юусо)

2004, червень - Державна премія Російської Федерації в області літератури та мистецтва знімальній групі фільму «Зозуля»: режисерові й авторові сценарію Олександру Рогожкіна, продюсеру Сергію Сельянова, виконавцям головних ролей Анні-Крістині Юусо, Вілле Хаапасало та Віктору Бичкову, оператору Андрію Жегалова, художнику Володимиру Світозарову, композитору Дмитру Павлову, звукорежисерам Анатолію Гудковський і Сергію Соколову.

2010, березень - VIII міжнародний фестиваль кінематографічних дебютів «Дух вогню» м. Ханти-Мансійськ, спеціальний приз фестивалю «Золота тайга» за найкращий фільм про Велику Вітчизняну війну, знятий у 21 столітті.

Факти

[ред. | ред. код]
  • Назва фільму має подвійне значення. З одного боку «зозуля» — прізвисько фінських снайперів (яким є один з героїв), з іншого - ім'я головної героїні в перекладі з саамської мови.
  • В одній зі сцен Пшолти у виконанні Віктора Бичкова в оповіданні про своє життя згадує, що напарник відбив у нього жінку: «Бичков Віктор його звали. І що вона в ньому знайшла? Ні шкіри ні пики ».
  • Фільм знімався на Кандалакшських сопках.
  • Знімання тривало протягом півтора місяця, так щоб натура в кадрі відповідала подіям (ключова дата - 19 вересня, день виходу Фінляндії з війни).
  • Віктор Бичков погладшав на 20 кілограмів для фільму, щоб позбутися образу Кузьмича з «Особливостей національного полювання».
  • Анні-Крістіна Юусо корінна представниця народності саамі. До «Зозулі» вона не знімалася в кіно, працювала на фінському радіо, вела передачі мовою саамі. Російської мови абсолютно не знала.
  • Музика до фільму створена на основі звуків народних інструментів саамі.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • «Зозуля» на сайті IMDb (англ.)