Золотарьов Євген Михайлович — Вікіпедія

Золотарьов Євген Михайлович
Народився	14 лютого 1936(1936-02-14) селище імені Халтуріна Карлівського району, тепер Полтавського району Полтавської області
Помер	30 червня 2015(2015-06-30) (79 років) Полтава, Україна
Національність	українець
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] і ПДАА
Партія	КПРС
Нагороди

Євген Михайлович Золотарьов (14 лютого 1936(19360214), селище імені Халтуріна Карлівського району, тепер Полтавського району Полтавської області — 30 червня 2015, місто Полтава) — радянський діяч, голова Кзил-Ординського облвиконкому, 1-й секретар Актюбинського обкому КП Казахстану. Депутат Верховної ради Казахської РСР 11—12-го скликань. Член Центральної контрольної комісії КПРС у 1990—1991 роках. Герой Соціалістичної Праці (13.12.1972).

Народився в родині робітників. Навчався у Варварівській середній школі, Харківському технікумі підземного транспорту. У 1959 році закінчив зоотехнічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту, здобув спеціальність вченого-зоотехніка.

У 1959—1960 роках — старший зоотехнік підрозділу МВС УРСР Полтавської області. У 1960—1961 роках — головний зоотехнік радгоспу «Новосанжарський» Новосанжарського району Полтавської області.

Член КПРС з 1961 року.

У 1961 році направлений на цілинні землі Казахської РСР. У 1961—1963 роках — головний зоотехнік радгоспу «Підлісний» Шортандинського району Акмолинської (Цілиноградської) області, директор радгоспу «Андріївський» Шортандинського району Цілиноградської області.

У 1963—1968 роках — начальник Цілиноградського районного сільськогосподарського управління Казахської РСР.

У 1968 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1968—1970 роках — голова виконавчого комітету Цілиноградської районної ради депутатів трудящих.

У 1970—1985 роках — 1-й секретар Цілиноградського районного комітету КП Казахстану Цілиноградської області.

У 1985 році — начальник Цілиноградського обласного сільськогосподарського управління.

У 1985—1987 роках — 2-й секретар Кзил-Ординського обласного комітету КП Казахстану.

У 1987 — червні 1989 року — голова виконавчого комітету Кзил-Ординської обласної ради народних депутатів.

7 червня 1989 — 7 вересня 1991 року — 1-й секретар Актюбинського обласного комітету КП Казахстану.

Одночасно в січні 1990 — лютому 1992 року — голова Актюбинської обласної ради народних депутатів.

У 1992 році повернувся до України. У 1992—1996 роках — заступник генерального директора асоціації «Полтава-Цукор».

У 1996—1998 роках — керівник торгово-економічної місії при Посольстві України в Казахстані.

У 1999—2001 роках — заступник генерального директора асоціації «Полтава-Цукор».

З травня 2001 року — генеральний директор асоціації «Полтава-Цукор».

Помер 30 червня 2015 року в місті Полтаві. Похований на Центральному міському цвинтарі Полтави.

• Герой Соціалістичної Праці (13.12.1972) — «за великі успіхи, досягнуті у збільшенні виробництва та продажу державі зерна, цукрових буряків, бавовни, інших продуктів землеробства та виявлену трудову доблесть на збиранні врожаю»
• орден Леніна (13.12.1972)
• орден Жовтневої Революції (3.03.1980)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (22.03.1966, 8.04.1971, 24.12.1976)
• орден «Дружби народів»
• п'ять медалей
• три Почесні грамоти Верховної ради Казахської РСР
• Почесна грамота та медаль Полтавської обласної ради (2001)

• Ашимбаев Д. Кто есть кто в Казахстане. Издание 12. Алматы, 2012. (рос.)
• Золотарёв Е. Минувшего неугасимый свет. Астана, 2009. (рос.)