Зоц Ігор Олексійович — Вікіпедія

Ігор Олексійович Зоц
Народився8 жовтня 1961(1961-10-08) (63 роки)
Красноармійський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст
Відомий завдякижурналіст, редактор
Alma materКиївський державний університет імені Тараса Шевченка
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
БатькоОлексій Антонович (1919)
МатиПоліна Тарасівна (1920)
Дітисин Сава (1992)
НагородиПремія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1985

І́гор Олексі́йович Зоц (нар. 8 жовтня 1961(19611008), с. Малинівка, Покровський район Донецької області) — український журналіст, головний редактор газети «Донеччина» (з 1992). Відповідальний за випуск тижневика «Слово Просвіти» (з травня 2023)[1].

Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1980—1985).

Працював завідувачем відділу Красноармійської міськрайонної газети «Маяк» (09.1979—08.1980). З вересня 1985 року — кореспондент, заступник редактора, головний редактор газети «Радянська Донеччина» (з 1991 — «Донеччина»).

У 2014 році змушений був покинути Донецьк.

З травня 2023 — відповідальний за випуск тижневика «Слово Просвіти»[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор статей переважно в друкованій пресі.

Співавтор книжки «Наш „Рідний край“» / І. О. Зоц, В. С. Шептуха. — Донецьк: Каштан, 2008. — 448 c.: фотоіл. — ISBN 978-966-427-091-2

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Керівник представництва ВБФ «Журналістська ініціатива» в Донецькій області (з 2015)[2].

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ (1985)
  • Нагороджений іменним годинником Президента України (2015)[3]
  • Відзнака «Симон Петлюра. Журналістика і Державність» (2021)[4]
  • Переможець у творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022»[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б «Слово Просвіти», ч. 21, 25-31 травня 2023, с. 16 (вихідні дані)
  2. Сайт ВБФ «Журналістська ініціатива». З ювілеєм, «Донеччино»!. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  3. Журнал «Журналіст України», 2015, № 7 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  4. Кримчан нагороджено медаллю Симона Петлюри. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  5. Нагороджено переможців творчого конкурсу «Інформаційна передова-2022»

Джерела

[ред. | ред. код]