Ян Кароль Зубжицький-Сас — Вікіпедія

Ян Кароль Сас Зубжицький
Народження	25 червня 1860(1860-06-25) Товсте
Смерть	4 серпня 1935(1935-08-04) (75 років) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Країна (підданство)	Польська Республіка
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор, реставратор, історик, викладач університету
Праця в містах	Львів, Краків
Членство	Польське наукове товариство у Львові і Польська академія знань
Нагороди
Ян Кароль Зубжицький-Сас у Вікісховищі

Ян Ка́роль Зубжи́цький-Сас (25 червня 1860, Товсте — 4 серпня 1935, Львів) — польський архітектор, історик і теоретик архітектури.

Ян Кароль Зубжицький-Сас народився 1860 року в містечку Товстому на Тернопіллі в родині Марцелія Зубжицького.^[2] У Станиславові (нині Івано-Франківськ) закінчив реальну школу і цісарсько-королівську гімназію. Протягом 1878—1884 років навчався на будівельному факультеті Львіської політехніки^[3] (за іншими даними — почав навчання 1875 року^[4]). Був членом Політехнічного товариства у Львові у 1884—1887, 1894—1898 роках^[5], а також від 1913 року.^[6] 1885 року отримав диплом інженера будівництва. До 1886 року працював у Львівській політехніці. Того ж року виїхав до Кракова.

Від 1900 року член редакції краківського журналу «Architekt», у 1905—1907 — головний редактор. З 1905 до 1912 р. працював інспектором міського будівництва в Кракові. Отримавши у 1912 році посаду надзвичайного професора і керівника кафедри архітектури і естетики, переїхав до Львова на постійне проживання. У 1919—1929 роках викладав історію архітектури. Вийшовши на пенсію 1929 року. 27 листопада того ж року за педагогічну, наукову та мистецьку діяльність був відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.^[7] Продовжував працювати в галузі теорії архітектури, займався проектуванням нових споруд.

Помер 1935 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 20)^[8].

Залишив чималу творчу спадщину, зокрема:

• «Філософія архітектури, її теорія і естетика» (1894),
• «Жовква — опис пам'яток» (1901),
• «Оборонний костел у Бібрці біля Львова» (1905),
• «Коротка історія мистецтва» (1914—1916),
• «Пам'ятки міста Львова» (1928),
• «Місто Ярослав та його пам'ятники».

Видав окремою книгою дисертацію «Розвиток готики в Польщі з конструктивного і естетичного погляду» (1895). Ілюстрував праці власними рисунками, яких виконав кілька тисяч. Експонував рисунки зразків дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 року).^[9]

Член Наукового товариства у Львові, Товариства опіки над пам'ятками мистецтва, член-кореспондент «Грона консерваторів Східної Галичини». Відзначений нагородами Австро-Угорщини і Польщі.

За проєктами Зубжицького збудовано 45 храмів, у 15 храмах здійснено перебудови. Був також автором житлових і громадських споруд.

• Костел святого Станіслава в Козові (1902, нині Тернопільської області)
• Проєкт перебудови костелу домініканського монастиря в Тарнобжегу на вулиці Косцюшка, 2. Храм отримав при головному фасаді дві вежі (північна — недобудована), надбудовано крухту, додано дві бокові нави. Роботи завершено до початку Першої світової, під час якої храм був сильно пошкоджений артобстрілом.^[10]
• Костел святого Йосипа поблизу Коломиї (1908).
• Костел святого Станіслава в Чорткові (1910).
• Костел воздвиження Святого Хреста в селі Хмелиськах (1930, нині Тернопільської області).
• Костел святого Франциска і монастир капуцинів у Львові (1930).
• Церква Архистратига Михаїла в Товстому (1912).
• Костел Святої Трійці в Товстому (1912).
• Ратуші у містах Йордануві, Неполомицях^[11].
• Власна кам'яниця на алеї Словацького, 7 у Кракові. Реставрована у 2000-х.^[12]

Нереалізовані

Зубжицький — автор ряду нереалізованих проєктів: костел у Сокалі, будинок музичного товариства у Станиславові (1890), Промисловий музей (1897) і Палац мистецтв у Кракові (1898), проєкт нової ратуші у Львові (1898), ратуша в Ланьцуті (1907). Конкурсний проєкт костелу Христа Спасителя у Варшаві^[13] (1901) здобув лише срібну медаль, однак його вдалось реалізувати дещо пізніше у Кракові, в місцевості Подгуже.^[14]

У Львові в 1938—1944 роках іменем Зубжицького називалась вулиця, що нині має назву Зо́ряна (бічна вулиці Любінської).^[15] Нащадки Зубжицького проживають у Львові.^[12]

• 
  Колишній костел св. Франциска у Львові (1930)
• 
  Костел св. Станіслава в Чорткові (1910)
• 
  Костел у місті Йорданув (1912)
• 
  Костел св. Йосифа, Краків (1909)
• 
  Костел Святої Родини, Тарнів (1906)
• 
  Костел св. Станіслава в селі Тшесьнюв
• 
  Костел св. Варфоломія в селі Щурова (1897)
• 
  Костел у селі Маслув (1926—1937)
• 
  Костел св. Анни в селі Лапчиця (1933)
• 
  Ратуша в місті Йорданув
• 
  Церква св. архистратига Михаїла в Товстому
• 
  План костелу Христа Спасителя у Варшаві (1901)

• Бірюльов Ю. О. Зубжицький-Сас Ян-Кароль // Енциклопедія сучасної України. — К : Поліграфкнига, Укрвидавполіграфія, 2011. — Т. 11. — С. 24—25. — ISBN 978-966-02-6092-4.
• Смірнов Ю. Зубжицький Сас Ян Кароль // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 493—494. — ISBN 978-966-7007-69-0.

• Зубжицький-Сас Ян Кароль. Видатні постаті Заліщанщини // Заліщицька централізована бібліотечна система. ^{Переглянуто 11 січня, 2011.}