French
DeutschЗубик Євгеній Олександрович — Вікіпедія
| Зубик Євгеній Олександрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 24 листопада 1989 Казанка, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 1 березня 2022 (32 роки) Баштанка, Миколаївська область, Україна | |
| Поховання | Казанка | |
| Громадянство |  Україна | |
| Alma Mater | Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2022 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Сили територіальної оборони | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Євге́ній Олекса́ндрович Зу́бик (нар. 24 листопада 1989, Казанка, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР — 1 березня 2022, Баштанка, Миколаївська область, Україна) — український військовик, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
Народився 24 листопада 1989 року в місті Казанка Миколаївської області. Навчався в Казанківській середній ЗОШ № 4, закінчив дев'ять класів. Пізніше навчався в Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, де паралельно навчався професій радіомеханіка з ремонту та обслуговування радіотелевізійної апаратури та електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування[1].
З 2009 року навчався у Криворізькому фаховому коледжі Національного авіаційного університету за спеціальністю електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Практику проходив у 2010 році в міжнародному аеропорту Бориспіль[1].
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року вступив до лав Збройних сил України. Проходив службу в 190-му батальйоні 123-ї окремої бригади територіальної оборони[2]. 1 березня разом з іншими військовослужбовцями чергував на блокпосту поблизу міста Баштанка в Миколаївській області, був захоплений у полон російськими окупаційними військами, підданий катуванню і розстріляний[1][3].
Похований на Казанківському кладовищі 5 березня 2022 року[1].
Указом Президента України № 223 від 9 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Зубика Євгенія Олександровича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
На місці розстрілу трьох військовослужбовців, Олександра Клюбченка, Олександра Мондіка та Євгенія Зубика, родина Зубик встановила пам'ятний знак[1].
- ↑ а б в г д Свічка Пам'яті: Шана Загиблим Героям – Зубик Євген Олександрович. Facebook. Казанківська громада. 1 березня 2024. Архів оригіналу за 1 березня 2024. Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Загиблим під час оборони Баштанки присвячується. Баштанська районна державна адміністрація. 1 березня 2023. Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Рік світлої пам’яті про загиблих героїв-земляків. Казанківська громада. 1 березня 2023. Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Указ Президента України № 244/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Офіс Президента України. 9 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 1 березня 2024.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |