Кабайда Анатоль — Вікіпедія

Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2011)

Кабайда Анатоль
Народився	13 жовтня 1912(1912-10-13) Пигарівка
Помер	28 травня 1998(1998-05-28) (85 років) Канберра, Австралія
Країна	Російська імперія  Польська Республіка  Австралія
Національність	українець
Діяльність	політик
Знання мов	англійська
Партія	ОУН

Анато́ль Кабайда (літ. псевд.: Анатолій Жуківський, кличка:  Медвідь; 13 жовтня 1912, Пигарівка, Новгород-Сіверський, Чернігівської губернії — 28 травня 1998, Канберра, Австралія) — член ОУН з 1929, учасник похідних груп ОУН-м, провідник ОУН в Луцьку. Призначений до штабу «Поліської Січі — УПА».

З батьками емігрував до Польщі, де поселилися на Волині. Закінчив українську гімназію в Луцьку, а далі студіював архітектуру у Ґданську 1933—1937.

А. Кабайда отримав завдання від Т. Бульби-Боровця здобути довір'я німців, як перекладач, і триматися в Києві якнайдовше. У Києві він працювати зв'язковим штабу УПА, де незабаром ввійшов у довір'я німців і працював у штабі поліції^{[джерело?][1]}.

А. Кабайда брав участь у формуванні Київського куреня. Після приходу Буковинського куреня в Київ у жовтні 1941 р. обидві курені були об'єднані. З них була сформована київська поліція і батальйони шуцманшафти, а потім поліцейських батальйонів «Hilfspolizei». Напочаток командував Петро Захвалинський Schutzpolizei, а з серпня 1942 р. їх очолив Анатолій Кабайда^{[джерело?]}.

З доказів, поданих редактором «Огонька» Віталієм Коротичем у його кінопрограмі «Бабин Яр» з 1987 року, випливає, що Василь (так неправильно зазначено) Кабайда був «відповідальним за розстріли євреїв», але А. Кабайда перебрав посаду лише в серпні 1942 р., а масові єврейські розстріли відбулися на рік раніше у вересні 1941 р^{[джерело?]}.^[2]

1945 р. відступаючи з України А. Кабайда став старшиною для доручень у штабі української дивізії СС «Галичина» ген. П. Шандрука^{[джерело?]}.

У Німеччині взяв прізвище своєї матері — Жуківський.

Емігрував в Австралію, 1949 — Сідней. Провідний діяч Пласту, член (1954—1956), голова (1956-61, 1975-77) крайової пластової старшини, член курення Лісових Чортів. 1951 р. співзасновник Союзу Українських Комбатантів Австралії.

Переїхав 1961 р. в Канберру, де займався громадськими справами та писання статей до українських газет та журналів. Редагував обіжник Мельниківців в Австралії.

Нагороджений екзильним урядом УНР Воєнним Хрестом та Хрестом Укр. Армії, майор. Має Орден св. Юра в золоті.

Сестра Ангелина залишилася в Україні, де керувала кабінетом І. Франка у Львівському Державному Університеті.

• Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
• Мірчук П. Нарис історії ОУН. — Том 1. — V частина: Розділ 9.