Кабачок Володимир Андрійович — Вікіпедія

Володимир Кабачок
Володимир Кабачок
	Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	Володимир Андрійович Кабачок
Дата народження	15 липня 1892
Місце народження	Петрівці, нині Миргородський район, Полтавська область
Дата смерті	15 червня 1957 (64 роки)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Роки активності	1925–1955
Громадянство	Російська імперія; УРСР
Національність	українець
Професії	диригент, музичний педагог
Освіта	Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка
Інструменти	бандура, тромбон, контрабас, литаври
Жанр	фольк
Колективи	Полтавська капела бандуристів
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Володимир Андрійович Кабачок (нар. 15 липня 1892, Петрівці — пом. 15 червня 1957, Київ) — видатний український бандурист, співак, диригент та педагог.

Життєпис

Співав в архієрейському хорі Полтави до 1907 р. У місті закінчив початкову школу, а згодом і музичне училище (1907–1911). Від 1913-го навчався в Московській консерваторії звідки під час I СВ був мобілізований до війська. Після демобілізації «за станом здоров'я» одружився у 1916 році. Через складні матеріальні умови не зміг поновитися на навчання в консерваторії.

Професійно грав на тромбоні, контрабасі та ударних інструментах. Основоположник та мистецький керівник Полтавської капели бандуристів (1925–1934).

Заарештований в січні 1934-го, але після 4 місяців утримання під вартою «за недостатньою кількістю доказів» його звільнили. Згодом проходив по справі колишнього учасника Полтавської капели І. Борця.

Після звільнення влаштувався литавристом у Полтавському міському оркестрі. Згодом — артист оркестру «ВДТ» в Ленінграді, а також у клубі «Експортлісу» в Автово, де працювало багато українців, з яких утворив український хор. При клубі створив капелу бандуристів, яка виступала в місті та Ленінградській області. Повторно заарештований у серпні 1937-го. Засуджений на 10 років колимських виправних таборів. У 1943 р. переведений в Ташкент.

1943–1944 — соліст-бандурист Ташкентської філармонії, керівник оркестру народних інструментів хору Г. Верьовки. Від 1945-го викладач музичного училища ім. Р. Глієра та Київської консерваторії.

Основоположник тріо, квартетів та інших малих ансамблів бандуристів. У 1952 році створив перше тріо бандуристок у складі Т. Поліщук, В. Третякової та Н. Павленко.

Помер Володимир Кабачок 15 червня 1957 року, похований на столичному Печерському кладовищі.

Вшанування пам'яті

2005-го в Петрівцях відкрито пам'ятник Володимиру Кабачку.

На Полтавщині щороку відбувався Регіональний огляд-конкурс бандуристів імені Володимира Кабачка. Започаткований у 1996 році. З 2006 року проводився як регіональний конкурс^[1] у Миргороді, у санаторії імені Гоголя. Організатори та спонсори конкурсу — Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, Полтавське музичне училище ім. М. В. Лисенка^[2]. Останній, 2019 року — у Полтаві^[3]^[4].

Учні

Бандури

Бандура В. Кабачка знаходиться в музеї Театрального мистецтва Печерської Лаври.

160. Бандура, на якій грав В.Кабачок. 1930-i рр. Звукоряд хроматичний, 14 басів, 25 приструнків; пристосування для підвищення звучання на 1/2 тона у вигляді кнопок; є демпфер; головка грифа має різьблене обрамлення у вигляді дубового листка, навколо верхньої деки — інкрустація деревом; клен, ялина. Довж. 104. № 2584.

Друковані праці

Школа гри на бандурі [Архівовано 8 січня 2016 у Wayback Machine.]. — К., 1958

Посилання

Кабачок Володимир Андрійович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 276.
Біографія на Ukrmusic [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Бандура і кобза [Архівовано 15 березня 2007 у Wayback Machine.]

Література

Бандуристе, орле сизий: Віночок спогадів про Володимира Кабачка / С. В. Баштан (упоряд.), Л. Я. Івахненко (упоряд.). — К. : Муз. Україна, 1995. — 136с. : іл.
Кабачок М. Спогади про батька // Родовід. Наукові записки до історії культури України. — 1993. — № 6. — С. 75-77.
Мішалови В. і М. Українські кобзарі-бандуристи. — Сідней, 1986. — 106 с.
Уманець В. Майстер кобзарської справи (Про В.Кабачка) // Бандура, 1992, № 39-40. — C. 28-29
Мистецтво України — біографічний довідник — К. 1997
Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків — Торонто, 2013 −368с.