Кавун Максим Едуардович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кавун.
Максим Едуардович Кавун
Народився10 вересня 1978(1978-09-10) (46 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністькраєзнавець
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузьісторія
культурологія
публіцистика
ЗакладДніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького
Науковий ступінькандидат історичних наук
Особ. сторінкаmkavun.narod.ru

Максим Едуардович Кавун (нар. 10 вересня 1978(19780910), Дніпропетровськ) — український історик, культуролог, публіцист, краєзнавець. Член Національної спілки краєзнавців України з 1995 року. Автор і співавтор 9 книг і більше 300 статей.

Наукова біографія

[ред. | ред. код]

Кандидат історичних наук, з 2012 р — завідувач відділом «Музею історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області» Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького.

У 2003—2012 роках доцент кафедри російської історії історичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Викладав навчальний курс — «Історія Росії (IX—XVIII ст.)», спецкурси — «Модернізація Росії: реформи і революції», «Національна політика в Російській імперії і СРСР», «Російська історична урбаністика».

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Член правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України з 2008 року.

Учасник ряду проектів по збереженню історичної пам'яті Дніпропетровська: Проект «Пам'ять: події та персоналії» — увічнення пам'яті видатних жителів Катеринослава-Дніпропетровська в меморіальних дошках (організатор — Інститут Україніки, реалізується з 2008 р).

Видавничий проект «Пам'ять міста» — підготовка і видання книг, присвячених історії виникнення і становлення Катеринослава-Дніпропетровська, а також пам'яток і історичних пам'ятників міста (видавництво «Герда», реалізується з 2009 р).[1][2]

Глава Робочої групи Комісії Дніпропетровської міської ради з найменування і перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів, мостів та інших об'єктів на території міста (з вересня 2007 р)[3]

Стипендіат Міжнародного Благодійного фонду «Смолоскип» (1996—2004).

Стипендіат Кабінету Міністрів України: «Стипендія для молодих вчених» (2006—2008).

Подяки міського голови м. Дніпропетровська (2006, 2009, 2011).

Почесний учасник творчого клубу «Штрих» від молодіжної організації «Експеримент»

Монографії

[ред. | ред. код]

Автор монографії

Сади і парки в історії Катеринослава-Дніпропетровська. Книга 1. Парк імені Т.Г. Шевченко / М. Е. Кавун. — Д.: Герда, 2009. — 144 с. ISBN 978-966-8856-22-8, ISBN 978-966-8856-20-4

Співавтор монографій

Діячі державної влади та самоврядування Дніпропетровської області: історичні нариси: у 2 т. / Відп. ред. С. І. Світленко. — Д.: АРТ-ПРЕС, 2009. — Т. 1. — 447 с. (Укр.)

Історія міста Дніпропетровська / за наук. ред. А. Г. Болебруха. — Дніпропетровськ: Грані, 2006. — 596 с. — Розділ ІІ. Заснування та становлення Катеринослава як губернського центру (остання чверти XVIII — перша половина XIX ст.). — С. 77-128. ISBN 966-8841-01-8 (укр.)

Дніпропетровськ. Архітектори / Н. П. Андрущенко, М. Е. Кавун, Н. А. Лопатюк та ін .; За заг. ред. М. М. Кондель-Пермінова; Глав. архітект.-планув. упр. Дніпропетровськ. міськ. тов. Дніпропетровськ. обл. орг. Нац. союзу архітект. України. — Київ; Дніпропетровськ: Видавничий дім «А + С», 2006. — 196 с., Іл. — Розділ I. Тривале століття Катеринослава (кінець XVIII — середина XIX століття). — С. 10-50. ISBN 966-8613-18-X

Дніпропетровськ: Віхі історії / редкол .: С. А. Квітка (гол. Ред.) Та ін. — Дніпропетровськ: Грані, 2001. — 256 с. — Гл. ІІІ. Губернське місто (1776—1880). — С. 49-83. ISBN 966-7647-87-0[4] (укр.)

Старт в третє тисячоліття: Нариси про Придніпров'я / В. Платонов, В. Мороз, М. Кавун, Л. Пашук, В. Клименко, Л. Маркова. — Дніпропетровськ: Проспект, 2002. — 304 с .: іл. — ISBN 966-8345-00-2

Історія Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара / ред. кол .: М. В. Поляков (гол.) та ін. — 4-те вид., Переробл и доповнено. — Д.: Вид-во ДНУ, 2008. — 308 с. — Розділ 8. У пошуках оптимальної моделі розвитку в умовах пострадянських трансформацій (1991—1998). (Співавтори — В. В. Іваненко, А. Г. Болебрух, Є. І. Бородін). ISBN 978-966-551-259-2 (укр.)

«Секретний» Підрозділ Галузі: Нариси історії фізико-технічного інституту Дніпропетровського національного університету / Редкол .: М. В. Поляков (кер.) Та ін. — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2001. — 376 с., Іл. — Розд. ІІІ. Факультет чи інститут? Пошуки та решение (середина 60-х — 70-і рр.). — С. 93-142. (Укр.)

Археографічні видання

Зуєв В. Ф. Мандрівн запис Васил'я Зуєва від С. Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 році / В. Ф. Зуєв / підг. тексту, вступ. стаття, комент. М. Е. Кавуна; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — Дніпропетровськ: Герда, 2011. — XXVIII, 394 с., Іл., Карт. — (Серія «EDITIO PRINCEPS»). — ISBN 978-966-8856-43-3

Брошури

[ред. | ред. код]

Літописець "Міста на трьох пагорбах" Михайло Шатров (1908—1985). (До 100-річчя від дня народження): Бібліографічній показчик / Упорядк .: І. Голуб, М. Кавун. — Дніпропетровськ: Дніпропетр. обл. наук. біб-ка, 2008. — 32 с. (Співавтор, автор біограф. Статті та бібліографії). (Укр.)

Євген Вучетич — творець монументальних шедеврів (до 100-річчя від дня народження): Бібліографічній показчик / Укл. М. Кавун, С. Пономаренко, І. Голуб; Дніпропетр. обл. універс. наук. біб-ка. — Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2008. — 12 с. (Співавтор, автор біограф. Статті). (Укр.)

Живописець Із Сурсько-Литовської (Федір Павлович Решетников): Бібліографічній посібник / Упор. Т. Зайцева, І. Голуб, М. Кавун. — Дніпропетровськ: Дніпропетр. обл. наук. біб-ка, 2006. — 8 с. (Співавтор, автор біограф. Статті). (Укр.)

Статті

[ред. | ред. код]

Цикл «Геній місця» — історична і культурна топографія Катеринослава-Дніпропетровська. Історія районів міста від давнини до наших днів[5] Цикл «Топонімія Дніпропетровська. Життя і смерть міських назв» — історія назв вулиць, провулків, площ, парків, скверів та інших об'єктів Катеринослава-Дніпропетровська [6] Цикл «Дніпропетровськ: філософія успіху» — статті про видатних особистостей і про роль персонального фактора в розвитку міста і регіону в різні епохи.

Цикл «Ясновельможний князь Потьомкін» — історія видатної особистості XVIII століття і засновника Катеринослава

Цикл «Дніпропетровська хронологія» — суперечки про дати заснування Дніпропетровська і перипетії святкування міських ювілеїв

Цикл «Історія Соборній площі» — етапи розвитку містобудівного центру Катеринослава-Дніпропетровська. Архітектура. Історія. Символи. Таємниці.

Цикл «Загадки Преображенського собору»

Загадки Преображенського собору. Частина I

Загадки Преображенського собору. Частина II

Загадки Преображенського собору. Частина III

Загадки Преображенського собору. Частина IV

Цикл «13 таємниць палацу Потьомкіна» — міфи і реалії в історії катеринославської резиденції світлого князя[7]

Інші вибрані статті

[ред. | ред. код]
  • Архетипи Дніпровського мегаполісу
  • Три життя «Золотої Рози»
  • Революція. Як це було сто років тому. Частина 1
  • Революція. Як це було сто років тому. Частина 2
  • Свідок подорожі імператриці — «Катерининська миля»
  • Готельний бізнес в Катеринославі. Частина I
  • Готельний бізнес в Катеринославі. Частина II
  • Йордань на Дніпрі. Як зустрічали Хрещення в старому Катеринославі
  • Універсали: охоронні грамоти незалежності, або …?

Вибрані інтерв'ю

[ред. | ред. код]
  • Скільки років Дніпропетровську?
  • Де знайти провулок ялицевих (Питання перейменування вулиць Дніпропетровська)
  • Потьомкін задумав Катеринослав як «ідеальне місто» масонів?
  • Чи є тунелі під Потьомкінським палацом?
  • Григорій Петровський перетворився в … Петра Першого!
  • «Вечірка» знайшла могилу Поля?
  • Ім'я Сталіна залишилося тільки в сталінках
  • Творча Зустріч молоді з краєзнавцем М. Є. Кавуном (укр.)
  • У Дніпропетровську є підземне царство і «похований» Сталін
  • Дніпропетровськ. Парку ім. Т. Г. Шевченко присвятили книгу
  • У Рік Тигра з'явився Дніпропетровськ, а також ЦУМ, Оперний театр і парочка музеїв (які доленосні події приносив смугастий хижак рідному місту в минулому)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кавун_Максим_Едуардович&oldid=43415772