Кадикчан — Вікіпедія

Кадикчан   Координати 63°05′00″ пн. ш. 147°03′00″ сх. д. / 63.083333° пн. ш. 147.05° сх. д. / 63.083333; 147.05 Країна  Росія[1]  Росія[1]  Адмінодиниця Сусуманський район[1]  Дата заснування 1943  Населення 3378 осіб (1970)[2], 4764 осіб (1979)[3], 5794 осіб (1989)[4], 5310 осіб (1991)[5], 5027 осіб (1992)[5], 4336 осіб (1993)[5], 4036 осіб (1994)[5], 3562 осіб (1995)[5], 3211 осіб (1996)[5], 3030 осіб (1997)[5], 2865 осіб (1998)[5], 2474 осіб (1999)[5], 2218 осіб (2000)[5], 1919 осіб (2001)[5], 875 осіб (2002)[6], 617 осіб (2004)[5], 433 осіб (2005)[5], 330 осіб (2006)[5], 287 осіб (2007)[5], 256 осіб (2008)[5], 235 осіб (2009)[7], 0 осіб (2010)[8], 0 осіб (2012)[9], 0 осіб (2016)[10], 0 осіб (2017)[11], 0 осіб (2018)[12], 0 осіб (2019)[13], 0 осіб (2020)[14], 1 осіб (2021)[15], 0 осіб (2023)[16]  Часовий пояс Магаданський час[17], VLAT[17] і UTC+11  Поштовий індекс 686350  GeoNames 2125124, 2130918 OSM ↑1922206 ·R (Сусуманський район) Офіційний сайт kadykchan.ru  Кадикчан Кадикчан (Росія)  Кадикчан у Вікісховищі

Кадикчан (рос. Кадыкчан) — колишнє селище міського типу в Сусуманському районі Магаданської області Російської Федерації. Розташований у басейні річки Аян-Юрях (притока Колими) за 65 км на північний захід від міста Сусуман на автодорозі Магадан — Усть-Нера. З початку 2000-х років Кадикчан покинутий і являє собою «місто-привид».

Населений пункт виник у роки Другої світової війни як робітниче селище при підприємстві з видобутку кам'яного вугілля Аркагалінського родовища. Шахту та селище будували в'язні ГУЛАГу, серед яких був письменник Варлам Шаламов.^[18] Видобуток проводився підземним способом із глибин до 400 метрів. Вугілля використовувалося в основному на Аркагалінській ГРЕС. Селище виникло поетапно, тому неофіційно ділилося на 3 частини: Старий, Новий та Новітній Кадикчан. Старий Кадикчан розташований найближче до вищезгаданої траси, Новий оточував селищеутворюючу шахту (№ 10), а Новітній віддалений і від траси, і від шахти на 2-4 км і був основним житловим селищем (з його будівництвом Старий і Новий Кадикчан використовувалися все більш для ведення господарства (теплиць, городів, свинарників тощо). На сході була ще одна вугільна шахта (у народі — сімка, № 7, яку закинули в 1992 році).

У листопаді 1996 року на шахті стався вибух, загинули 6 осіб. Після вибуху шахту було закрито. Людей почали виселяти з селища, видавши їм від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на переселення, в залежності від вислуги років. У 2001 році будинки законсервували, відключивши їх від тепла і електрики. Однак навіть у 2001 році в селищі залишалися житловими 4 вулиці (Леніна, Будівельників, Шкільна (на ній була АТС) і Південна (найвіддаленіший від центру будинок) і один будинок по вулиці Миру (в якому була поліклініка, а на той час - і лікарня, а також комунальні служби). У 2010 році Кадикчан повністю спорожнів.

• Кадыкчан. Ру — Информационный сайт о поселке Кадыкчан
• Мёртвые города России
• Weather in Kadykchan [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.]
• [1] [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.