Кайхосро — Вікіпедія
Кайхосро груз. ქაიხოსრო | |||
| |||
---|---|---|---|
1709 — 1711 | |||
Попередник: | Леван | ||
Спадкоємець: | Вахтанг VI | ||
Народження: | 1 січня 1674 Тифліс, Картлійське царство | ||
Смерть: | 27 жовтня 1711 (37 років) Афганістан | ||
Країна: | Картлійське царство | ||
Релігія: | православ'я | ||
Рід: | Багратіоні | ||
Батько: | Леван | ||
Автограф: | |||
Кайхо́сро (1 січня 1674 — 27 жовтня 1711) — цар Картлі (1709-1711), син Левана (бл. 1660-1709) і племінник царя Георгія XI. Представник династії Багратіоні.
Батько Кайхосро, Леван, був секретарем шаха Ірану Солтана Хусейна. 1707 року Кайхосро придушив бунт в Япаані.
Навесні 1709 року, після загибелі дядька Георгія XI, убитого повсталими афганцями в Кандагарі, принц Кайхосро був призначений перським шахом новим царем Картлі та головнокомандувачем іранської армії з передачею під протекторат земель Тебриза й Барда. У листопаді Кайхосро був відряджений до Афганістану для придушення повстання племені гільзаїв, змусивши тікати їхнього предводителя Мір Вайса. Проте у жовтні 1711 під час однієї з битв через зраду підлеглих був убитий.
- Martin Sicker, The Islamic World in Decline: From the Treaty of Karlowitz to the Disintegration of the Ottoman Empire (Hardcover) (2000), Praeger/Greenwood, ISBN 0-275-96891-X, стор. 44