Каланчацький район — Вікіпедія

Каланчацький район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Херсонська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Херсонська область
Код КОАТУУ: 6523200000
Утворений: 1939
Населення: ▼ 21 216 (на 1.01.2019)
Площа: 915 км²
Густота: 24.2 осіб/км²
Тел. код: +380-5530
Поштові індекси: 75800—75841
Населені пункти та ради
Районний центр: смт. Каланчак
Селищні ради: 2
Сільські ради: 10
Смт: 2
Селища: 1
Села: 19
Районна влада
Голова ради: Замма Ігор Борисович
Голова РДА: Онуце Олег Іванович[1]
Вебсторінка: Каланчацька РДА
Адреса: 75800, Херсонська обл., Каланчацький р-н, смт. Каланчак, вул. Херсонська, 1, 3-17-45
Мапа
Мапа

Каланчацький район у Вікісховищі

Каланча́цький райо́н — колишній район, що був розташований у степовій зоні. Територією району протікає річка Каланчак та Північнокримський канал. Територія району омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря.

Кордони: межує з Скадовським, Олешківським, Чаплинським районами Херсонської області та Армянською міською радою АРК. Районний центр: Каланчак. Площа — 0,9 тисячі км². Населення (тисяч мешканців): 1990 — 26,9 (міського — 11,4).

Географія

[ред. | ред. код]
Олешківський район Чаплинський район Чаплинський район
Скадовський район Чаплинський район
Чорне море Чорне море Перекопська затока
Автономна Республіка Крим
(Армянськ)

Земельні ресурси

[ред. | ред. код]
Територія, усього 91,580 тис. га
у тому числі: сільськогосподарські угіддя 71,026 тис. га (77,6 %загальної площі земель району) тис. га
із них: рілля 62,370 (або 87,8 %) тис. га
Ліси й інші лісовкриті площі 1,359 (або 1,9 %) тис. га
Забудовані землі 1,917 (або 2,7 %) тис. га
Землі водного фонду 5,978 (або 8,4 %) тис. га
Інші землі 10,269 тис. га

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1931 рік утворено Хорлівський район.[2] З 1932 р. у складі Одеської, з 1937 — Миколаївської області. Станом на 1939 рік Хорлівский район переймеований на Каланчацький район.[3]

До того часу існувала Каланчацька волость, яка входила почергово до Чаплинського і Хорлівського районів[4], які в свою чергу відносилися до різних областей (Миколаївської, Одеської) за винятком 1930–1932 років. В цей період після проведення чергової адміністративно-територіальної реформи було встановлено систему територіального управління «район-центр». Каланчацький район утворився в межах Миколаївської області.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 12 185 2626 1832 3683 3075 938 31
Жінки 13 563 2477 1700 3709 3547 1968 162


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 22760 87,75 %
росіяни 2206 8,50 %
турки 192 0,74 %
білоруси 177 0,68 %
молдовани 116 0,45 %
інші 487 1,88 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 23029 88,78 %
російська 2477 9,55 %
турецька 184 0,71 %
вірменська 57 0,22 %
білоруська 54 0,21 %
інші 137 0,53 %

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E97.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Каланчацького району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,30 % (проголосували 10 306 із 18 979 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,98 % (4 430 виборців); Юлія Тимошенко — 10,76 % (1 109 виборців), Сергій Тігіпко — 10,08 % (1 039 виборців), Анатолій Гриценко — 8,80 % (907 виборців), Олег Ляшко — 7,10 % (732 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,67 %.[7]

Культура

[ред. | ред. код]

На території району функціонують: один кінозал; 16 бібліотек; 3 музеї; один будинок культури; 15 сільських клубів; дві дитячі музичні школи.

На території району розташовані 29 пам'яток історії; 6 пам'яток культури; 188 пам'яток археології.

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 19 грудня 2019 року № 563/2019-рп «Про призначення О. Онуце головою Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області»
  2. ↑ Административно-территориальное деление Союза ССР [изменения 15.11.1930 – 01.10.1931] : Районы и города СССР. — Москва : Изд-во «Власть советов» при Президиуме ВЦИК, 1931. — С. 208.(рос.)
  3. ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 197.(рос.)
  4. ↑ Карта Днепропетровской области, 1935
  5. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Херсонська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 3 липня 2020.
  6. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Херсонська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2017.
  7. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 квітня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Лисиця Г. О. Каланчацький район // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — К., 1979. — С. 511—512.
  • Яндола С. П. Каланчацький район // Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1990. — С. 89.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каланчацький_район&oldid=40163667