Кам'яниця Бернатовичівська — Вікіпедія
Кам'яниця Бернатовичівська | |
---|---|
м. Львів, Площа Ринок, 8 | |
![]() | |
Площа Ринок, 8 | |
Архітектор | Фридерик Бауман |
| |
Початок будівництва | XVI століття |
Реконструйовано | 1840-ві |
| |
Тип споруди | житловий |
Архітектурні стилі | класицизм |
Кам'яниця Бернатовичівська — житловий будинок на східній стороні площі Ринок під номером 8 у Львові, пам'ятка архітектури національного значення під охоронним № 326/7.

Будинок був збудований ймовірно наприкінці XVI століття. У 1754 році був власністю вінницького старости Людвіка Калиновського. Бернард Меретин розробив проєкт фасаду будинку.[1] Після смерті Людвіка Калиновського будинок придбав торговець вином Йоганн Тренкель (Френкель). Для нього скульптор Антон Шімзер виготовив під довгим балконом три барельєфи, на яких зображено вітрильник в порту, якір та інші символи торгівлі.[2]
У XVII столітті кам'яниця належала до багатої вірменської родини Бернатовичів. Від прізвища цих власників походить її назва — Бернатовичівська.
Будинок згадується в архівних документах 1658 року, коли польський король Ян II Казимир звільнив Кшиштофа Бернатовича, власника кам'яниці від військових постоїв та податків. Згодом Ян III Собеський звільнив іншого власника кам'яниці — суддю вірменського суду Львова Барнарда Кшиштофа Бернатовича від цих повинностей.
У 1840-х роках був перебудований за проєктом архітектора Фридерика Баумана в стилі віденського класицизму. Від первісного будинку залишився лише цоколь. Тоді ж був надбудований четвертий поверх.
У 1860-х роках фасад кам'яниці на вікнами першого та другого поверхів був прикрашений рельєфними вставками на купецьку емблематику, виконаними відомим львівським скульптором Гавриїлом Красуцьким.[3] У 1886 році, на замовлення та за кошти власника кам'яниці Самуеля Фішера, проведено реконструкцію офіцини за проектом архітектора Вінцентія Кузнєвича.[4]
Наприкінці ХІХ — початку ХХ століття власником будинку був Абрагам Якуб та Матильда Гешелеси, 1930-х роках — Бодек Леонтин. У 1935—1936 роках фасад будинку був відновлений та під'єднана каналізація за проєктом архітектора Аби (Альберта) Корнблюта. У 1946—1981 роках в будинку містився Львівський шаховий клуб,[4] котрий у 1982 році переїхав в будинок на вулиці Фредра, 1.[5]
Другий поверх будинку займає фондосховище Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, абонемент якої знаходиться у сусідньому палаці латинських архієпископів.
Будинок цегляний, чотириповерховий, займає в глибину всю ділянку і виходить тильним фасадом (флігелем) на вулицю Івана Федорова, 14. На першому поверсі збереглося склепінчасте перекриття. Фасад прикрашений ліпниною.
- Будинок на вулиці Вірменській, 28 — відомий як кам'яниця Бернатовичівська Друга
- Вид на другий поверх кам'яниці
- Вхідні двері у кам'яницю
- Східна сторона площі Ринок
- Фасад кам'яниці
- Охоронна дошка
- ↑ Z. Hornung. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — t. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 443. (пол.)
- ↑ Кам'яниця Бернатовича на площі Ринок, 8. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — С. 160. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- ↑ а б Харчук Х. Пл. Ринок, 08 — колишня кам'яниця Бернатовичівська [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Вул. Фредра, 1 — Львівський шаховий клуб
- Дуляба Н. У Львові хочуть продати ще два приміщення на площі Ринок [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- У Львові відреставрують браму Бернатовичівської кам'яниці [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Потворства площі Ринок. Фото [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.]