Камінний господар (драматична поема) — Вікіпедія

Камінний господар
«Камінний господар». Перша сторінка автографу. 1912
Жанр	історична драматична поема
Автор	Леся Українка
Мова	українська
Написано	1911
Цей твір у Вікіцитатах

«Камі́нний госпо́дар» — поетична драма, обробка^[1] Лесі Українки, у якій уперше в українській літературі змальовано образ чоловіка-спокусника. Написана 1911 року в м. Хоні на Кавказі^[2].

Командор дон Гонзаго де Мендоза.
Донна Анна.
Дон Жуан.
Долорес.
Сганарель — слуга дон Жуана.
Дон Пабло де Альварес — батько донни Анни.
Донна Мерседес — мати донни Анни.
Донна Соль.
Донна Консепсьйон — грандеса.
Маріквіта — покоївка.
Дуенья донни Анни.
Гранди, грандеси, гості, слуги.

І — Кладовище в Севільї.
ІІ — Осередній дворик в оселі сеньйора Пабло де Альварес.
ІІІ — Печера на березі моря в околиці Кадікса. де Альварес.
IV — Оселя командора в Мадриді. Опочивальня донни Анни.
V — Кладовище в Мадриді.
VI — Світлиця для бенкетів у командоровій оселі.

Драма «Камінний господар» — українська версія світового сюжету. Сама Леся Українка так визначила задум драми: "Ідея її — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї — і над Дон-Жуаном, «Лицарем волі». Традиційний спокусник жінок у Лесі Українки сам стає до певної міри жертвою жінки, яка зломила його волю.

• «Камінний господар», Укртелефільм, режисер М. І. Джинджиристий, 1971 рік.

• «Камінний Господар» [Архівовано 16 березня 2013 у Wayback Machine.]
• Ідея Командора — Камінного господаря
• Нові риси в образі дон Жуана