Камінський Андрій Ігорович — Вікіпедія

Камінський Андрій Ігорович
Солдат
Загальна інформація
Народження	10 червня 1987(1987-06-10) Харків
Смерть	12 лютого 2015(2015-02-12) (27 років) Логвинове
Псевдо	«Впевнений»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки

Андрі́́й І́горович Камі́нський (нар. 10 червня 1987(19870610) — 12 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.

Народився в місті Харків, здобув військову освіту, однак військовим не став. Мешкав у місті Дніпродзержинськ. У квітні 2014-го долучився до руху «Правий сектор», потім пішов дбровольцем батальйон «Донбас»; солдат, стрілець-гранатометник гранатометного взводу.

Брав участь у боях, пройшов навчання в школі сержантів. В 20-х числах лютого мав під час відпустки одружитись.

12 лютого 2015-го батальйону зайшли в село Логвинове — розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ для проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань та виявили в лісосмузі танки противника. Внаслідок штурму в село по центру вдалося увійти лише 2 ротам 30-ї бригади, бійці якої взялися встановлювати контроль над Логвиновим, зазнаючи втрат. Контроль над Логвиновим встановити не вдалося — дії військовиків були скуті ударами ворожої артилерії, підрозділ десантників 79-ї бригади (мав синхронно увійти в село з флангу) потрапив під танковий обстріл; загін же 24-ї бригади взагалі не дістався Логвинового.

Андрій підбив ворожий БТР, в цьому часі напарник зазнав поранення. Коли Камінський поповз до нього, щоб допомогти, противник відкрив вогонь з танків, добиваючи поранених, від обстрілу загорілася вантажівка, тіло Андрія сильно обгоріло. Тоді ж полягли Андрій Браух, Ігор Марквас, Роман Мельничук, Володимир Панчук, Анатолій Поліщук, Володимир Самоленко, Володимир Суслик, Микола Сущук, Володимир Шульга.

Тіло Андрія вивезли 21 лютого. Похований в Дніпродзержинську.

Батько Андрія Ігор Камінський теж захищав Батьківщину — офіцер батальйону «Донбас», у квітні 2015-го зазнав важкої контузії під час ворожого обстрілу позицій біля села Широкине, біля нього загинув старший сержант Костянтин Малухін-«Марьячи».

• Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
• пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно, розпорядженням міського голови Кам'янського від 11 жовтня 2016)

• Камінський Андрій Ігорович [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Криваві жнива боїв за Логвинове

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.