Канон лікарської науки — Вікіпедія

Канон лікарської науки
Назва	араб. الْقَانُون فِي الطِّبّ‎
Похідна робота	unanid
Жанр	трактат і нехудожня роботаd
Автор	Авіценна
Мова твору або назви	арабська
Дата публікації	1025[1]
Статус авторських прав	🅮 і 🅮
Канон лікарської науки у Вікісховищі

«Кано́н лі́карської нау́ки» (араб. القانون في الطب‎‎ Al-Qanun fi t-Tibb‎) — робота енциклопедичного характеру з медицини, написана перським науковцем XI століття Авіценною.

При написанні книги Авіценна спирався на прочитані ним праці античних медиків, зокрема Галена і Гіпократа, а також у значній мірі на власний досвід спостережень за хворими, дослідження лікувальних властивостей рослин. «Канон лікарської науки» був основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах^[2].

«Канон лікарської науки» складається з п'яти книг.

У першому томі викладені теоретичні погляди медичних поглядів Авіценни, філософія медицини і почасти її історія. Наведений короткий огляд анатомії людини.

У цій же книзі містяться вчення про рідини («соки») людського організму. На той час медицина не знала про існування кровообігу. Натомість панівною була версія про те, що в тілі людини є чотири види рідин. Кров у артеріях, флегма — у мозкові, жовта жовч — у печінці, чорна жовч — у селезінці.

Розглядаються відмінності у тілобудові людей, детально аналізуються причини як хвороб з їхніми симптомами, так і здоров'я.

Окремі розділи в першій книзі виділені для пульсу та сечі.

Приділена увага режиму, фізичним вправам, дієтетиці.

У другій книзі описуються прості ліки. Наведено 785 рослинних, тваринних та мінеральних засобів із вказанням їхнього походження, способу добування і методів приготування і застосування.

Третя книга присвячена місцевим хворобам. Детально розглядаються хвороби голови: очей, вух, горла, носа, язика тощо.

Описує загальні хвороби організму. Багато уваги приділено різним видам гарячки.

П'ятий том містить описи та способи приготування і застосування складних ліків.

У праці Авіценни він висунув нові для тогочасної науки гіпотези:

• припустив, що існують дуже дрібні істоти, які псують воду, спричиняють та переносять хвороби;
• першим звернув увагу на те, що харчові продукти можуть бути ліками;
• фізичні вправи та дотримання чистоти сприяють здоров'ю;
• визначив різницю між чумою та холерою;
• визначив, що натуральна віспа є заразною хворобою;
• першим описав проказу, відмежувавши її від слоновості;
• так само розмежував плеврит і запалення легень;
• детально описав виразку шлунка;
• дослідив та визначив ознаки менінгіту;
• відкрив та описав розташування м'язів ока;^[3].

• Сканований текст «Канону лікарської науки» на сайті Американського університету Бейрута [Архівовано 20 вересня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.