Кантор (музика) — Вікіпедія

Ка́нтор (лат. cantor — «співак», «співець», «музикант», «читець», «декламатор») — позначення таких професій:

• у музиці середньовіччя та Відродження — особа чоловічої статі, що виконувала вокальні фрагменти без супроводу, або у супроводі одного інструмента, як правило струнного;
• у католицькій церкві — півчий та соліст хору
• У лютеранській церкві — керівник хору (регент та композитор), часто органіст та викладач музично-теоретичних дисциплін у церковній школі;
• в юдаїзмі — синонім хаззана, — людини, що веде богослужіння у синагозі.

З початку середньовіччя у католицькій церкві під час богослужіннь використовувався григоріанський спів, що передбачав лише чоловічі голоси, а жіночий спів публічне не допускався. Тому в церковних хорах, при виконанні пісноспівів під час літургії, для партій написаних у жіночих регістрах використовувались дитячі голоси: хлопчиків у препубертатному віці, які ще не набули тембру чоловічого голосу — дисканти. З таких хорів, як правило, й виходили кантори. Вони виконували сольні партії у хорі, або окремі твори без акомпанементу, а коли на богослужінні вводились музичні інструменти, — у супроводі лютні або іншого струнного інструмента.

Багато музикантів тієї доби розпочинали свою професійну діяльність з посади кантора. Деякі відомі композитори були канторами головних храмів Рима та інших великих центрів церковного життя.

Канторами були:

• Джованні П'єрлуїджі да Палестріна
• Джованні Томмазо Чімелло
• Франческо Фоджа
• Бальдассаре Донато
• Лука Маренціо
• Доменіко Аллеґрі
• Ґреґоріо Аллеґрі
• Джуліо Каччіні

До обов'язків канторів лютеранської церкви часто відносилось повне музичне забезпечення життя парафії. Кантор писав музику до богослужінь, регентував, супроводжував богослужіння грою на органі та викладав музику у парафіяльній школі. Нерідко оплата його праці була незначною, а зайнятість повною.

Канторами були:

• Йоганн Себастьян Бах

• Словник іншомовних слів Мельничука [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.]

• Кантор // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 319.
• Кантор // Українська Релігієзнавча Енциклопедія