Караван-сарай — Вікіпедія

Карава́н-сара́й (перс. كاروانسرا — kārvānsarā, від перс. كاروان кар(е)ван + перс. سرا серай «палац») — заїжджий двір для караванів на торгових шляхах і в містах Переднього Сходу, Центральної Азії, Закавказзя тощо.

Караван-сараї відомі з II — I тисячоліть до нашої ери, особливо поширені за Середньовіччя у IX — XV століттях, окремі функціонували до XIX — початку XX століть. Але сам термін «караван-сарай» з'являється не пізніше X століття. Слово перського походження. Сьогодні воно є у більшості сучасних мов. В українській мові слово явно турецького запозичення — порівняйте тур. kervansaray.

Поява терміну пов'язується з турками-сельджуками, які активно забудовують караван-сараями основні торгові шляхи. У XIII столітті сельджуцькі султани побудували у Анатолії першу справжню мережу караван-сараїв.

Відстань між караван-сараями зазвичай коливалася у 30—40 кілометрів, що в цілому відповідало денному переходу каравану.

У середньовічній Османській імперії діяла розгалужена система караван-сараїв, яка на півночі сягала Кавказу, а на півдні — Середземномор'я; найзахідніші караван-сараї цієї мережі були розташовані біля сучасної Шкодри в Албанії і навіть озера Врана (сучасна Хорватія), а найсхідніші — в Афганістані.

Караван-сараї швидко втратили своє значення з поширенням залізниці.

Караван-сараї являли собою прямокутне подвір'я з приміщеннями в один або кілька ярусів для розміщення людей і короткочасного зберігання краму. Часто всередині не було жодного начиння, адже мандрівники повинні були мати все з собою — постіль і килими, а також припаси для себе і своїх тварин. Проте нерідко була вода, або караван-сарай розташовувався біля джерела чи криниці. Тварин ставили на подвір'ї, але частіше у спеціально відведеній для цього загорожі.

Нерідко караван-сараї враховували можливість нападу і будувалися з міцного каміння, щоб відбити його або перечекати недовгу облогу. Зовнішні кам'яні стіни караван-сараїв могли бути прикрашені багато оздобленими порталами входів.

На перетині важливих шляхів і у великих містах караван-сараї являли справжню подобу сучасних готелів з наданням додаткового сервісу (харчування, лазні, пункти обміну і торгівлі тощо).

Нині в Україні виявлено понад 10 караван-сараїв, розташованих у таких містах:

• Старий Крим
• Тульчин
• Меджибіж
• Шаргород
• Кам'янець-Подільський
• Тартаків
• Сокаль
• Заліщики
• Марківка
• Хоростків
• Білогірськ

Більшість цих споруд знищили протягом XX ст.^[1]

• Караван
• Хан-ель-Ґілу — караван-сарай в м. Лод, Ізраїль
• Хан ель-Умдан — найбільший і найкраще збережений караван-сарай в Ізраїлі, місто Акко

• Словник іншомовних слів, К.: Головна Редакція УРЕ АН УРСР, К., 1975
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Караван-сарай