Каракарні — Вікіпедія
Каракарні | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Каракара андійська (Phalcoboenus megalopterus) | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Каракарні[1] (Polyborinae або Caracarinae) — підродина хижих птахів родини соколових (Falconidae). На відміну від соколиних каракари не є швидколітаючими повітряними мисливцями, а порівняно повільні й часто є падальниками.
Каракари поширені на більшій частині Америки. Ареал каракари аргентинської простягається на північ до штатів Аризона, Техас і Флорида в Сполучених Штатах. У південній півкулі каракара фолклендська населяє Фолклендські острови та острів Вогняна Земля.
- Чорна каракара (Daptrius)
- Червоногорла каракара (Ibycter)
- Макагуа (Herpetotheres)
- Рарія (Micrastur)
- Гірська каракара (Phalcoboenus)
- Каракара (Caracara)
- Каракара-крикун (Milvago)
- Плямистокрилий сокіл (Spiziapteryx)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Caracara videos [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.] on the Internet Bird Collection
- Information on Florida caracara
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |