Карлос Боканегра — Вікіпедія

Ф
Карлос Боканегра
Карлос Боканегра
Карлос Боканегра
Особисті дані
Повне ім'я Карлос Мануель Боканегра
Народження 25 травня 1979(1979-05-25) (45 років)
  Апланд, США
Зріст 183 см
Вага 78 кг
Громадянство  США
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1996–1999 США «УКЛА Брюїнс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2004 США «Чикаго Файр» 87 (5)
2004–2008 Англія «Фулгем» 124 (12)
2008–2010 Франція «Ренн» 64 (2)
2010–2011 Франція «Сент-Етьєн» 35 (2)
2011–2013 Шотландія «Рейнджерс» 32 (2)
2012–2013 →  Іспанія «Расінг» 12 (0)
2013–2014 США «Чівас США» 30 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
?–1997 США США U-18 3 (?)
?–1999 США США U-20 23 (?)
1999–2000 США США U-23 7 (1)
2001–2012 США США 110 (14)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Карлос Боканегра (англ. Carlos Bocanegra, нар. 25 травня 1979, Апланд) — колишній американський футболіст, що грав на позиції захисника. Дворазовий найкращий захисник року в МЛС (2002, 2003) у складі «Чикаго Файр».

Боканегра значну частину кар'єри провів в Анлійській Прем'єр-лізі, виступаючи за «Фулгем», крім того грав у Франції за «Ренн» та «Сент-Етьєн», у Шотландії за «Рейнджерс» і у Іспанії за «Расінг», а завершмв кар'єру на батьківщині у клубі «Чівас США». Також він провів 110 матчів за національну збірну США і був її капітаном протягом шести років (2007—2013), і двічі втгравав з наю Золотий кубок КОНКАКАФ (2002, 2007).

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 25 травня 1979 року в місті Апланд, Каліфорнія у родині Мануеля і Келлі Боканегра. Їх батько мексиканського походження[1]. Виріс в містечку Альта Лома, Ранчо-Кукамонга, Каліфорнія, де він навчався у вищій школі Альта Лома. Він має брата, Дієго, який грав в футбол в Коледж Гранд-Каньйон і в університетській команді «УКЛА Брюїнс» (1995—1996).

Під час навчання в Каліфорнійському університет у Лос-Анджелесі, Боканегра вивчав історію і географію. Під час цього Боканегрі запропонували стипендії з американського футболу і звичайного футболу, але Карлос вибрав футбол[2] і також став гравцем «УКЛА Брюїнс».

У 2000 році він був задрафтований під загальним четвертим номером командою «Чикаго Файр»[3], за яку він згодом виступав чотири роки, взявши участь у 87 матчах МЛС. У першому ж році Карлос був визнаний найкращим новачком року MLS, а у 2002 і 2003 роках визнавався найкращим захисником MLS. Крім того, разом з клубом у 2000 і 2003 виграв Відкритий кубок США.

Карлос Боканегра під час виступів за «Фулгем». 12 серпня 2007 року.

У січні 2004 року став гравцем англійського «Фулгема», де швидко став улюбленцем уболівальників, отримавши прізвиська the Jackal і the Black Snake[4][5]. У складі «дачників» Боканегра грав в основному як центральний захисник, а також як лівий захисник та інколи опорний півзахисник[6]. Під час сезону 2006/07 він був другим найкращим бомбардиром команди, забивши п'ять м'ячів, після співвітчизника Браяна Макбрайда[7]. 1 вересня 2007 року Боканегра вперше вивів команду в статусі капітану на матч Прем'єр-лігі проти «Тоттенгем Готспур»[8][9]. 15 вересня 2007 року він провів свій 100-й матч в АПЛ проти «Віган Атлетік»[10]. 23 травня 2008 року покинув лондонську команду[11].

У червні 2008 року підписав контракт з французьким «Ренном»[12]. Боканегра добре зарекомендував себе в своєму першому сезоні у Франції, з'являючись у всіх 38 матчах чемпіонату. Він забив свій перший гол 8 березня 2009 року в матчі проти «Осера» (футбольний клуб) (2:0)[13]. Крім того Карлос забив у тому сезоні гол у Кубку УЄФА і Кубку Франції. Також зіграв у фіналі кубка Франції проти «Генгама» 9 травня 2009 року, де забив перший гол у матчі на 69-й хвилині, проте в підсумку його команда поступилась 1:2.

16 липня 2010 року Боканегра перейшов в інший французький клуб «Сент-Етьєн»[14]. Дебютував за команду в першому матчі сезону проти «Парі Сен-Жермен» (1:3)[15]. 5 грудня 2010 року він забив свій перший гол за клуб, в матчі чемпіонату проти «Бордо» (2:2). Загалом в своєму першому сезоні в клубі він був основним гравцем, зігравши у 34 матчах чемпіонату (2 голи) і по одній грі у кубку Франції і кубку ліги. У сезоні 2011/12 Боканегра тимчасово виконував обов'язки капітана команди, поки основний капітан Лоїк Перрен більшу частину сезону лікувався від травми[16].

17 серпня 2011 року Боканегра приєднався шотландського «Рейнджерс»[17], підписавши трирічний контракт[18]. Проте по завершенні сезону 2011/12 команду було виключено з Прем'єр-ліги. Боканегра оголосив про свій намір залишитися, пообіцявши не йти з клубу[19] і навіть провів на початку сезону кілька матчів за клуб у шотландському Третьому дивізіоні, куди опустився «Рейнджерс».

Після цього Боканегра перестав викликатись до національної збірної[20] і 31 серпня 2012 року змушений був перейти на правах оренди в іспанський «Расінг» з Сегунди в спробі відновити свою міжнародну кар'єру[21]. Тим не менш, Боканегра висловив бажання повернутися в «Рейнджерс», як тільки його орендна угода закінчиться[21][22]. Він дебютував за іспанський клуб 22 вересня 2012 року в матчі чемпіонату проти «Мірандеса» (1:0)[23] і за сезон зіграв у 23 матчах, проте його команда зайняла 20 місце і вилетіла в Сегунду Б.

9 квітня 2013 року Карлос оголосив на своєму Твіттері, що він повернеться до «Рейнджерс» на сезон 2013/14[24], але головний тренер збірної США Юрген Клінсманн застеріг Карлоса не грати за «Рейнджерс» в наступному сезоні[25]. Через це влітку 2013 року Боканегра покинув «Рейнджерс»[26] і підписав контракт з «Чивас Ю.Ес.Ей.»[27], де провів 2 сезони, після чого заявив про завершення кар'єри в кінці сезону 2014 року[28][29].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]
Карлос Боканегра у складі збірної під час підготовки до ЧС-2010.

Виступав у складі юнацької збірної США, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні.

Згодом залучався до складу молодіжної збірної США, разом з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу 1999 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 30 офіційних матчах.

9 грудня 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США у товариській грі проти збірної Південної Кореї.

Наступного року у складі збірної був учасником домашнього розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2002 року, здобувши того року титул континентального чемпіона. Це дозволило збірній кваліфікуватись на Кубок конфедерацій 2003 року у Франції, де Боканегра також зіграв, а через місяць відправився на свій другийрозіграш Золотого кубка КОНКАКАФ у США та Мексиці, але цього разу американці стали лише треті.

Після цього брав участь у чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині та Золотому кубку КОНКАКАФ 2007 року, вдруге здобувши титул континентального чемпіона і кваліфікувавшись на Кубок конфедерацій 2009 року у ПАР, де разом з командою здобув «срібло».

У 2010 році поїхав на свій другий чемпіонату світу у ПАР, а наступного року вчетверте став учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 року, де разом з командою здобув «срібло».

15 листопада 2011 року Боканегра провів свій сотий матч за збірну в товариській зустрічі проти збірної Словенії[30].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 110 матчів, забивши 14 голів.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Чемпіонат Ліга КубокКубок лігиКонтинент. змаг.Всього
СезонКлубЛіга ІгриГоли ІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГоли
СШАЛіга Відкритий кубок Кубок МЛС Північна АмерикаВсього
2000 США «Чикаго Файр» МЛС 27 1 4 0 6 0 0 0 37 1
2001 15 1 2 0 6 1 0 0 23 2
2002 26 2 1 0 3 0 3 1 33 3
2003 19 1 4 0 4 0 0 0 27 1
АнгліяЛіга Кубок Англії Кубок англійської ліги ЄвропаВсього
2003/04 Англія «Фулгем» Прем'єр-ліга 15 0 4 0 0 0 — 19 0
2004/05 28 1 4 0 3 0 — 35 1
2005/06 21 1 0 0 1 0 — 22 1
2006/07 30 5 3 0 1 0 — 34 0
2007/08 22 1 2 0 0 0 — 24 1
ФранціяЛіга Кубок Франції Кубок Ліги ЄвропаВсього
2008/09 Франція «Ренн» Ліга 1 38 1 5 1 0 0 2 1 45 3
2009/10 26 1 2 0 1 0 0 0 29 1
2010/11 Франція «Сент-Етьєн» 34 2 1 0 1 0 0 0 36 2
2011/12 1 0 0 0 0 0 0 0 1 0
ШотландіяЛіга Кубок Шотландії Кубок шотландської ліги ЄвропаВсього
2011/12 Шотландія «Рейнджерс» Прем'єр-ліга 29 2 2 0 1 0 2 1 34 3
2012/13 Третій дивізіон 3 0 0 0 2 0 2 0 7 0
ІспаніяЛіга Кубок Іспанії Кубок іспанської ліги ЄвропаВсього
2012/13 Іспанія «Расінг» Сегунда Дивізіон 21 0 0 0 0 0 0 0 21 0
СШАЛіга Відкритий кубок Кубок МЛС Північна АмерикаВсього
2013 США «Чівас США» МЛС 12 0 — — — 12 0
2014 18 0 0 0 — — 18 0
Країна США 117 5 11 0 19 1 3 1 150 7
Англія 115 8 13 0 5 0 0 0 133 8
Франція 99 4 8 1 2 0 2 1 111 6
Шотландія 32 2 2 0 3 0 4 1 41 3
Іспанія 21 0 0 0 0 0 0 0 21 0
Всього 383 19 34 1 29 1 10 3 446 24

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]
Карлос Боканегра (№ 3 на дальньому плані) на Золотому кубку КОНКАКАФ 2011 року в матчі проти збірної Ямайки.
Збірна США
РокиІгриГоли
2001 1 0
2002 6 0
2003 13 4
2004 10 1
2005 8 1
2006 4 0
2007 11 2
2008 9 2
2009 14 1
2010 9 1
2011 15 0
2012 10 2
Total 110 14

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
США: 2002, 2007
США: 2011
США: 2003
«Чикаго Файр»: 2000, 2003

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Найкращий новачок року MLS: 2000
  • Найкращий захисник року MLS (2): 2002, 2003

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bleacher Report: Carlos Bocanegra: Happy Cinco De Mayo, Gringos!. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 5 лютого 2016.
  2. ↑ Exclusive interview: Carlos Bocanegra, Rangers' well-travelled defender, on Rabbie Burns, positivity and how football wasn't his first choice. Herald Scotland. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 6 липня 2013.
  3. ↑ 2000 MLS Project 40. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 5 лютого 2016.
  4. ↑ Bocanegra Joins Fulham [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] (Accessed 27 November 2013)
  5. ↑ Fulham match preview. www.whufc.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 30 вересня 2010.
  6. ↑ [1] [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (Accessed 27 November 2013)
  7. ↑ Bocanegra talks Fulham, Gold Cup, and more [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] (Accessed 20 September 2007)
  8. ↑ Boca's Pride [Архівовано 6 лютого 2016 у Wayback Machine.] (Accessed 27 November 2013)
  9. ↑ Bocanegra proud to lead [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (Accessed 27 November 2013)
  10. ↑ Braine, Matthew (17 вересня 2007). Americans in England: Deuce on the Loose. goal.com. Архів оригіналу за 20 лютого 2008. Процитовано 27 листопада 2013.
  11. ↑ Bocanegra heads Fulham clear-out. BBC Sport. 23 травня 2008. Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 5 лютого 2016.
  12. ↑ Bocanegra happy with Rennes move [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (Assessed 27 November 2013)
  13. ↑ Ligue 1: Rennes beat Auxerre, La Havre win. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 5 лютого 2016.
  14. ↑ Carlos Bocanegra has been to sold Saint-Etienne. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  15. ↑ Bocanegra makes debut for Saint-Etienne. Vegas Insider. 7 серпня 2010. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
  16. ↑ American Exports: Altidore strikes in AZ debut. MLS Soccer. 7 серпня 2011. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 6 липня 2013.
  17. ↑ Rangers sign Bocanegra. SPFL. 18 August 2011. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  18. ↑ Rangers ace Dorin Goian: I'm not worried about being partnered by new boy Carlos Bocanegra in Maribor. Daily Record. 18 серпня 2011. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 6 липня 2013.
  19. ↑ Carlos: I may not walk away from Rangers. Evening Times. 30 липня 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 6 липня 2013.
  20. ↑ Rangers duo dumped by their national sides. Daily Record. 14 серпня 2012. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
  21. ↑ а б Rangers: Carlos Bocanegra joins Racing Santander on loan. BBC Sport. 31 серпня 2012. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2013.
  22. ↑ Carlos Bocanegra's Spanish move on brink of falling through. Daily Record. 6 вересня 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 6 липня 2013.
  23. ↑ The sum Racing Anduva his third consecutive win (0-1 [El Racing suma en Anduva su tercer triunfo consecutivo (0-1)] (Spanish) . Real Racing Club de Santander. 22 вересня 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 6 липня 2013.
  24. ↑ Carlos Bocanegra Official Twitter account. Twitter. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 3 липня 2012.
  25. ↑ Klinsmann advises Carlos Bocanegra against Rangers return. Goal.com. 24 квітня 2013. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
  26. ↑ Rangers in crisis: Ibrox star Carlos Bocanegra admits he's keen for a return to MLS. Daily Record. 9 липня 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 6 липня 2013.
  27. ↑ Ex-USMNT captain Carlos Bocanegra joins Chivas USA, returns to MLS after near decade in Europe. MLS Soccer. 1 липня 2013. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 5 лютого 2016.
  28. ↑ United States captain and MLS veteran Carlos Bocanegra retiring. espnfc.com. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  29. ↑ Longtime USMNT fixture Carlos Bocanegra announces retirement from soccer. mlssoccer.com. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2015. Процитовано 5 лютого 2016.
  30. ↑ Carlos Bocanegra makes 100th US appearance. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карлос Боканегра
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карлос_Боканегра&oldid=43178633