Картушов Єгор Олександрович — Вікіпедія
Єгор Картушов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Єгор Олександрович Картушов | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 5 січня 1991 (34 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Саки, Українська РСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 179 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | фланговий півзахисник[1][2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | Діназ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 12 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2004–2008 | «Шахтар» (Донецьк) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Єгор Олександрович Картушов (нар. 5 січня 1991, Саки, Кримська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, фланговий півзахисник «Діназу». З вересня 2012 року до лютого 2022 року виступав за чернігівську «Десну», з якою пройшов шлях від Другої ліги до Ліги Європи, зігравши понад 250 матчів за команду.
Вихованець донецького «Шахтаря». Виступав за «Шахтар-3». Пізніше, як і багато гравців «Шахтаря», побував на правах оренди в луганській «Зорі» та маріупольському «Іллічівці». Влітку 2011 року підписав контракт із «Зорею», але через проблеми зі здоров'ям покинув клуб.
У вересні 2012 року уклав контракт із чернігівською «Десною»[3]. Дебютував у складі команди 20 вересня 2012 року у виїзному матчі проти стрийської «Скали» (1:1). Навесні 2013 року Картушов був гравцем основи, виступаючи переважно зліва в захисті. У сезоні 2012/13 «Десна» виграла Другу лігу та здобула право виступати в Першій лізі. За підсумками сезону сайт football.ua вніс Картушова до символічної збірної групи «А» Другої ліги на позиції лівого захисника[4].
У наступному сезоні 2013/14 «Десна» посіла 5-те місце в Першій лізі. У Кубку України команда вийшла до 1/4 фіналу. На початку сезону головний тренер команди Олександр Рябоконь перевів Картушова в півзахист, що позитивно позначилося на атакувальних діях команди[5]. Незабаром він став лідером «Десни» й одним із найкращих гравців Першої ліги[6][7][8]. Його гру позитивно оцінювали футбольні фахівці, а Олександр Рябоконь висловив думку, що Картушов за своїм потенціалом є гравцем національної збірної[9][10]. Після завершення першої частини чемпіонату увійшов до символічних збірних півріччя за версією сайтів football.ua та UA-Футбол[11][12]. У весняній частині чемпіонату виступав менш яскраво[8]. У підсумку з 8-ма голами став найкращим бомбардиром команди в сезоні[13].
У літнє міжсезоння Картушовим цікавилися донецький «Олімпік», «Таврія» та «Севастополь»[14][15]. Узимку 2015 року побував на перегляді в клубах найвищих дивізіонів Росії та Казахстану, але залишився в «Десні»[16][17][18]. У заключній частині сезону 2014/15, у якому «Десна» вдруге поспіль посіла 5-те місце, він набрав «фантастичну» форму, 6 матчів поспіль не йдучи з поля без забитого м'яча чи асиста[19][20]. У грі 26-го туру з «Буковиною», яку «Десна» виграла з рахунком 6:1, мав безпосереднє відношення практично до всіх голів команди — він, зокрема, заробив пенальті та віддав 3 гольові передачі[21][22][23]. У підсумку навесні 2015 року за кількістю голів та асистів став найрезультативнішим серед усіх гравців ліги[24]. Загалом упродовж сезону 2014/15 забив 7 м'ячів і віддав 13 гольових передач, ставши найкращим асистентом Першої ліги та другим у рейтингу найкращих гравців за системою «гол + пас»[25][26]. Сайт UA-Футбол вніс його до символічної збірної сезону та розташував на 3-му місці у списку найкращих гравців Першої ліги[27][20].
У червні 2015 року знову побував на перегляді в Росії, однак у підсумку продовжив виступати за «Десну»[28][29]. У першому півріччі сезону 2015/16 тривалий час не грав через травму, що негативно позначилося на результаті: «Десна з Єгором і без – це дві різні команди». Перед зимовою перервою «Десна» посідала лише 11-те місце, що після перебування в першій «п'ятірці» за підсумками попередніх сезонів було сприйнято, як невдача[30]. Проте під час зимових зборів керівництво «Десни» оголосило про значне збільшення фінансування команди та намір у наступному сезоні вести боротьбу за вихід до Прем'єр-ліги. У зв'язку з цим було важливо зберегти лідерів команди, і з Картушовим було підписано новий контракт на покращених умовах терміном на 1,5 року[31][32][33]. У весняній частині сезону «Десна» виступила значно краще, посівши підсумкове 8-ме місце, а Картушов був названий найкращим правим півзахисником Першої ліги за версією порталу Sportarena.com[34][35].
У сезоні 2016/17 «Десна» виграла срібні медалі Першої ліги, отримавши згідно з регламентом право на підвищення у класі. Картушов узяв участь у всіх матчах сезону, відзначившись 4 голами та 8 результативними передачами. За підсумками сезону сайт Sportarena.com вніс його до символічної збірної Першої ліги[36][37][38].
Незважаючи на досягнення необхідного спортивного результату, в наступному сезоні «Десна» продовжила виступати у Першій лізі, оскільки Федерація футболу України відмовилася надати їй атестат для участі в елітному дивізіоні, і в Прем'єр-лігу було переведено «Верес», який посів 3-тє місце[39]. Перед стартом нового сезону Картушов підписав із «Десною» новий контракт строком на 2 роки[40]. У сезоні 2017/18 «Десна» посіла 3-тє місце в Першій лізі й вийшла до Прем'єр-ліги за результатами плей-оф[41].
За підсумками першої частини сезону 2018/19 став найкращим футболістом Прем'єр-ліги за кількістю ключових передач (паси, після яких слідують удари по воротах, без урахування гольових передач) — 15 у 12 матчах[42]. У лютому 2019 року підписав новий контракт із «Десною».
У сезоні 2019/20 «Десна» змагалася з «Динамо» та «Зорею» за срібні медалі чемпіонату України[43][44]. Упродовж сезону Картушов оформив «асистентський хет-трик» у гостьовому матчі 9-го туру проти «Маріуполя» (4:0) та відзначився голом у переможному матчі з «Динамо» (3:2)[45]. У підсумку «Десна» посіла 4-те місце й уперше в історії отримала право представляти Україну у єврокубках[46], а Картушов, віддавши 8 гольових передач, став другим у списку найкращих асистентів Прем'єр-ліги[47].
24 вересня 2020 року дебютував у єврокубках, вийшовши у стартовому складі в матчі третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти німецького «Вольфсбурга», у якому «Десна» поступилася з рахунком 0:2[48].
Став капітаном «Десни» у сезоні 2021/22, перерваному через повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.
Виступав за юнацькі збірні України до 17 та до 19 років, а також за молодіжну збірну до 21 року.
Виступає переважно на позиції флангового півзахисника, здатний зіграти на обох флангах[27]. У «Десні» спочатку грав на позиції лівого захисника, проте згодом був переведений ближче до атаки[4][11]. Має дуже високу, «реактивну» швидкість — за цим показником належить до числа найкращих гравців українського футболу[37][49]. Спортивний функціонер Леван Гулордава називав Картушова найшвидшим футболістом України, який здатний пробігти 30-метрову дистанцію за 3,7 секунди[50]. Головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков за підсумками першої частини дебютного сезону «Десни» у Прем'єр-лізі зазначив, що Картушов «набув слави найреактивнішого гравця країни»[51]. Єгор — технічний гравець, для ігрового стилю якого характерні швидкі сольні проходи та обведення[49][52][53]. Іноді єдиним способом стримати швидкісні рейди гравця для його суперників є порушення правил[54]. Також до сильних сторін гравця належать удар із лівої ноги та вміння виконувати стандарти[49][55].
- ↑ Первая лига. Символическая сборная сезона-2014/15. UA-Футбол. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ Станислав Кулиш —- лучший игрок сезона-2014/15 в Первой лиге. UA-Футбол. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ Сентябрьские дозаявки второй лиги (рос.). Football.ua. 9 жовтня 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ а б Группа А второй лиги. Сборная сезона (рос.). Football.ua. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Фавбет Лига 1. Символическая сборная пятого тура (рос.). UA-Футбол. 13 серпня 2013. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Первая лига. Итоги 12-го тура (рос.). football.ua. 1 жовтня 2013. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Первая лига. Сборная 14-го тура (рос.). football.ua. 14 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ а б Favbet Лига 1. Итоги сезона. Десна (рос.). football.ua. 7 липня 2014. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Первая лига. Промежуточные итоги. Десна (Чернигов) (рос.). UA-Футбол. 12 січня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Рябоконь: «По своему потенциалу Картушов — игрок национальной сборной Украины» (рос.). football.ua. 24 листопада 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ а б Первая лига. Сборная полугодия (рос.). football.ua. 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Первая лига. Сборная первой части чемпионата по версии UA-Футбол (рос.). UA-Футбол. 4 лютого 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Перша ліга. Весняні підсумки. Десна (Чернігів) (рос.). UA-Футбол. 16 липня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Исполнительный директор Десны: «Сезон сложился удачно» (рос.). football.ua. 1 червня 2014. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Кириченко С. (3 червня 2014). Лучший футболист черниговской «Десны» прошлого года пока остаётся в команде. 0462.ua. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ Перволиговый январь. Часть 2 (рос.). football.ua. 2 лютого 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Первая лига. Итоги 28-го тура (рос.). football.ua. 26 травня 2015. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- ↑ Первая лига. Десна проведет сбор в Счастливом, Картушов вернулся в команду (рос.). football.ua. 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Первая лига. Цифры и факты последнего тура (рос.). UA-Футбол. 5 червня 2015. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 13 березня 2018.
- ↑ а б Станислав Кулиш — лучший игрок сезона-2014/15 в Первой лиге (рос.). UA-Футбол. 30 червня 2015. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Первая лига. Символическая сборная 26 тура (рос.). UA-Футбол. 12 травня 2015. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.
- ↑ Первая лига. Сборная 26-го тура (рос.). football.ua. 12 травня 2015. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.
- ↑ Десна — Буковина 6:1. Розгром на класі (рос.). UA-Футбол. 10 травня 2015. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.
- ↑ Перволиговая весна (рос.). football.ua. 8 червня 2015. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.
- ↑ Ассистенты. Первая лига Украины (рос.). footboom.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Гол+Пас. Первая лига Украины (рос.). footboom.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ а б Первая лига. Символическая сборная сезона-2014/15 (рос.). UA-Футбол. 22 червня 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Десна приглашена на одесский турнир, а её игроки — в зарубежные чемпионаты (рос.). football.ua. 20 червня 2015. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Александр Рябоконь: Если команда мало пропускает — это заслуга главного тренера (рос.). UA-Футбол. 8 липня 2015. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Первая лига. Итоги полугодия. Десна (рос.). Sportarena.com. 4 грудня 2015. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ Ушарук: Картушов і Чепурненко підписали нові контракти з Десною. UA-Футбол. 17 січня 2016. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Валерко А. (28 січня 2016). Десна мріє про Прем’єр-лігу, але найближче півріччя, не виключено, проведе поза Черніговом. SportArena. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Валерко А. (25 березня 2016). Первая лига. Весне — дорогу (рос.). SportArena. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Шевченко А. (2 липня 2016). Первая лига. Итоги весенней части сезона. Десна (рос.). SportArena. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Первая лига. Сборная второго полугодия (рос.). Sportarena.com. 18 липня 2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ Десна завоевала путевку в Премьер-лигу (рос.). UA-Футбол. 27 травня 2017. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ а б Первая лига. Сборная сезона-2016/17 (рос.). Sportarena.com. 19 червня 2017. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ Підсумки весняної частини сезону 2016/2017 (рос.). Официальный сайт ФК «Десна». 30 липня 2017. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ Десну не пустили в УПЛ, из Первой лиги выйдет Верес (рос.). football.ua. 1 червня 2017. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ Семь игроков подписали новые контракты с Десной (рос.). UA-Футбол. 11 липня 2017. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ Муха, 2021, с. 470—489.
- ↑ Главные креативщики УПЛ. Кто они? (рос.). Террикон. 31 січня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- ↑ Десна имеет все шансы побороться за Лигу чемпионов — эксперт. Футбол 24. 1 червня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Гонка за серебряными медалями: кто займет второе место в УПЛ?. football.ua. 10 липня 2020. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Коноплянка, Русин, Филиппов и другие — сборная 9-го тура УПЛ (рос.). Террикон. 30 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- ↑ Десна впервые в истории гарантировала выход в еврокубки. football.ua. 9 липня 2020. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Тайсон і Мораес – найрезультативніші в сезоні. УПЛ. 21 липня 2020. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Фесун А. (24 вересня 2020). «Вольфсбург» — «Десна» 2:0. Горький, но бесценный опыт (рос.). Footboom.com. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ а б в Первая лига. Сборная второго полугодия (рос.). football.ua. 8 червня 2015. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ Леван Гулордава: Десна сделала большой шаг вперёд и готова к УПЛ (рос.). Террикон. 24 січня 2017. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ Артём Франков — о дебюте «Десны» в Премьер-лиге (рос.). Footboom.com. 28 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- ↑ Первая лига. Сборная второго полугодия—2017 (рос.). Sportarena.com. 21 грудня 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ Приключения шахтёрской «диаспоры» (рос.). Террикон. 19 січня 2011. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ Первая лига. Сборная 12-го тура (рос.). football.ua. 1 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ Первая лига. Сборная 25-го тура (рос.). football.ua. 7 травня 2015. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- Муха В. А. Взгляд через шесть десятилетий : [рос.]. — К. : Конви принт, 2021. — 552 с. — 300 екз. — ISBN 978-617-7724-79-6.