Катерина Бранденбург-Кюстринська — Вікіпедія
Катерина Бранденбург-Кюстринська | |
---|---|
нім. Katharina von Brandenburg-Küstrin | |
16-а курфюрстіна-консорт Бранденбургу | |
Початок правління: | 8 січня 1598 |
Кінець правління: | 30 вересня 1602 |
Попередник: | Єлизавета Ангальт-Цербстська |
Наступник: | Елеонора Прусська |
Дата народження: | 10 серпня 1549 |
Місце народження: | Кюстрин, Бранденбург-Кюстрин |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 30 вересня 1602 (53 роки) |
Місце смерті: | Кьольн, Священна Римська імперія |
Поховання | Берлінський собор[1] |
Чоловік: | Йоахім Фрідріх |
Діти: | Йоганн Сигізмунд, Анна Катерина, Йоганн Георг, Август Фрідріх, Альбрехт Фрідріх, Йоахім, Ернст, Барбара Софія, Крістіан Вільгельм |
Династія: | Гогенцоллерни |
Батько: | Йоганн Бранденбург-Кюстринський |
Мати: | Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська |
Катерина Бранденбург-Кюстринська (нім. Katharina von Brandenburg-Küstrin, 10 серпня 1549 — 30 вересня 1602) — представниця династії Гогенцоллернів XVI—XVII століття, донька маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна та принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельської Катерини, перша дружина курфюрста Бранденбургу Йоахіма Фрідріха.
Народилась 10 серпня 1549 року у Кюстрині. Була другою дитиною та другою донькою в родині маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна та його дружини Катерини Брауншвейг-Вольфенбюттельської. Мала старшу сестру Єлизавету.
Матір була відома як виключно економна жінка та гарна господиня, яка надавала дієву підтримку своєму чоловікові.
У віці 20 років Катерина стала дружиною 23-річного бранденбурзького принца Йоахіма Фрідріха, онука правлячого курфюрста Йоахіма II Гектора. Вінчання пройшло 8 січня 1570 року в Кюстрині. Через укладення шлюбу її чоловік втратив можливість претендувати на католицьке Магдебурзьке архієпископство. Окрім двох безіменних доньок, відомі дев'ятеро дітей подружжя:
- Йоганн Сигізмунд (1572—1619) — курфюрст Бранденбургу у 1608—1619 роках та герцог Пруссії у 1618—1619 роках, був одружений з принцесою Анною Прусською, мав восьмеро дітей;
- Анна Катерина (1575—1612) — дружина короля Данії та Норвегії Крістіана IV, мала восьмеро дітей;
- Йоганн Георг (1577—1624) — герцог Єгерндорфу, був одруженим з Євою Крістіною Вюртемберзькою, мав п'ятеро дітей;
- Август Фрідріх (1580—1601) — одруженим не був, дітей не мав;
- Альбрехт Фрідріх (1582—1600) — одруженим не був, дітей не мав;
- Йоахім (1583—1600) — одруженим не був, дітей не мав;
- Ернст (1583—1613) — магістр Бранденбурзького бальяжа Мальтийского ордену у 1611—1613 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Барбара Софія (1584—1636) — дружина герцога Вюртембергу Йоганна Фрідріха, мала восьмеро дітей;
- Крістіан Вільгельм (1587—1665) — був тричі одруженим, від шлюбу з Доротеєю Брауншвейг-Вольфенбюттельською мав єдину доньку.
На її честь був названий палац Катаріненбау в Потсдамі, який вона отримала як подарунок від Йоахіма Фрідріха.[2] У 1594 році також придбала палац Капут у аристократичної родини фон Рохов.
Через 28 років після весілля, із початком правління свого чоловіка, стала курфюрстіною-консортом Бранденбурга. Заслужила пошану своєю турботою про бідних та нужденних. Створила у Веддінгу молочну ферму, продукція якої продавалася на берлінському молочному ринку, а на отримані кошти заснувала аптеку при Міському палаці, де нужденним безкоштовно видавалися медикаменти.[3]
Померла у 53-річному віці у Кьолльні поблизу Берліна. Була похована у крипті Гогенцоллернів в Берлінському соборі.[4]
Йоганн Цицерон | Маргарита Саксонська | Юган Данський | Крістіна Саксонська | Генріх I | Катерина Померанська | Генріх Вюртемберзький | Єва Сальмська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоахім I Нестор | Єлизавета Данська | Генріх II | Марія Вюртемберзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн Бранденбург-Кюстринський | Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Катерина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=22804769
- ↑ Hans-Joachim Giersberg: Das Potsdamer Stadtschloss. Potsdamer Verlagsbuchhandlung, Potsdam 1998, ISBN 3-910196-01-2, стор. 11.
- ↑ K. W. Kutschbach: Chronik der Stadt Küstrin, Enslin, 1849, стор. 118
- ↑ Берлінський собор [1] [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Dieter Brozat: Der Berliner Dom und die Hohenzollerngruft. Haude und Spener, Berlin 1985, ISBN 3-7759-0271-6.
- Ernst Daniel Martin Kirchner: Die Kurfürstinnen und Königinnen auf dem Throne der Hohenzollern. 2. Teil: Die letzten acht Kurfürstinnen. Berlin 1867, стор. 68–106.
- Ludwig Hahn: Geschichte des preussischen Vaterlandes. W. Hertz, 1858, стор. 132.
- Adolf Müller: Preußens Ehrenspiegel. Gebauer, 1851, стор. 65.
- Курфюрсти Бранденбурга [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Катерини Бранденбург-Кюстринської [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Йоахіма Фрідріха Бранденбурзького [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)