Ка-26 — Вікіпедія

Ка-26
Ка-26
Призначення	транспортний вертоліт
Походження	СРСР
Розробник	ДКБ ім. Камова
Перший політ	18 вересня 1965 року
Дата прийняття на службу	1969
Статус	Експлуатується
Кількість	816
Наступна модель	Ка-126, Ка-226

Ка-26 (за кодифікацією НАТО: Hoodlum — «Хуліган») — багатоцільовий вертоліт, розроблений у ДКБ Камова. Серійне виробництво велося на авіаційному заводі в Улан-Уде й авіаційному заводі у Кумертау. Всього було побудовано 816 вертольотів, у тому числі 257 поставлено до 14 країн світу.

Вертоліт в основному застосовувався з цивільною метою, однак, також використовувався в ВПС Румунії та Угорщини, поліції НДР і ФРН.

Подальший конструктивний розвиток — вертоліт Ка-126 з одним газотурбінним двигуном і вертоліт Ка-226 з двома газотурбінними двигунами.

• Початок 1960-х років — перед ДКБ М. І. Камова поставлено завдання створення сільськогосподарського вертольота, здатного використовувати різні комплекти обладнання. Роботи з проєктування і виготовлення очолював заступник головного конструктора — М. А. Купфер.
• 1965 рік ― виготовлення першого прототипу вертольота.
• 24 травня 1965 року — льотчик-випробувач В. І. Громов зробив перше висіння.
• 18 серпня 1965 року — перший політ по колу.
• 1966 рік — початок державних випробувань.
• На міжнародній виставці сільськогосподарських машин і устаткування, Ка-26 відзначений золотою медаллю.
• 1967 рік — демонстрація на авіасалоні у Ле-Бурже. Ка-26 успішно пройшов випробування і був сертифікований за американськими нормами льотної придатності FAR-29 (першим з радянських вертольотів).
• 1969 рік — організовано серійне виробництво.

Вертоліт двогвинтовий співвісної схеми з двома поршневими двигунами і чотириопорним колісним шасі.

Побудований за схемою «літаючого шасі»: за кабіною пілотів могли встановлюватися (залежно від потрібного завдання) різні типи підвіски: пасажирська/вантажна кабіна, баки та розпилювачі для авіаційних хімічних робіт, підіймальна лебідка тощо (бригада з 3 осіб за 1,5-2 години, здатна переобладнати вертоліт з одного варіанта на інший).

Вертоліт оснащений двома поршневими 9-циліндровими зіркоподібними двигунами з повітряним охолодженням М-14В26 Вєдєнєєва, розташованими в мотогондолах з боків фюзеляжу. Двигуни і головний редуктор розроблені воронезьким Дослідно-конструкторським бюро двигунобудування.

Трилопатеві, співвісні, протилежного обертання, з шарнірним кріпленням лопатей, встановлені один від одного на відстані 1,17 м. Лопаті виготовлені — вперше в практиці світового вертолітобудування — зі склопластику на основі склотканини й епоксидно-фенольного сполучника (були розроблені спеціально для Ка-26, мають практично необмежений ресурс). Лонжерон порожнистий, змінного перерізу, до нього приклеєні легкі хвостові секції й приєднаний на болтах сталевий вузол кріплення лопаті. Носок лопаті захищений світло- і зносостійким гумовим покриттям, всередині носка розташована противага. Усередині противаги розташовані трубки протиобмерзальної системи, за якими на носки лопатей подавалася рідина з бака, що розташовувався у відсіку задньої частини центральної секції фюзеляжу, між кореневими частинами хвостових балок.

Представлений у вигляді «літаючого шасі» з центральним відсіком-платформою прямокутної форми, до якого спереду кріпиться кабіна екіпажу, а ззаду дві хвостові балки, що несуть горизонтальне оперення. Зверху центрального відсіку встановлено головний редуктор з несної системи, а з боків дві гондоли з двигунами М-14В26.

Кабіна для екіпажу двомісна, з гарним оглядом і зсувними дверима, має велику площу скління, у сільськогосподарському варіанті обладнана системою очищення повітря з відцентровим сепаратором-нагнітачем, що створює в кабіні надлишковий тиск, і фільтром поглиначем. Лобові стекла обладнані склоочисниками і системою протиобмерзання. У кабіні передбачається установка другого комплекту керування. За сидіннями екіпажу розміщуються відсіки радіоелектронного і приладового обладнання з великими люками для обслуговування.

Має 3 паливні баки (2 передніх, 1 задній) із загальною ємністю 620 літрів, додатково можливо встановлення двох баків ємністю по 160 літрів з боків вантажопасажирської кабіни.

Вертоліт Ка-26 випускався у наступних варіантах:

• сільськогосподарський (без вантажопасажирської кабіни, з баками або бункерами для розбризкування та розпилення хімікатів смугою шириною 20-60 м при швидкості польоту 30-130 км/год);
• транспортний (з вантажопасажирською кабіною для перевезення 6 пасажирів або вантажів масою 900 кг або з вантажною платформою замість кабіни);
• санітарний (для перевезення двох хворих на ношах і двох — на сидіннях зі супровідним медпрацівником і обладнанням);
• лісопатрульний (для огляду лісових масивів та рятувальних робіт при пожежах; забезпечений електричною лебідкою ЛПГ-150 вантажністю 150 кг із тросом довжиною 40 м і крюком);
• літаючий кран (для монтажних робіт і транспортування вантажів масою 900 кг на зовнішній підвісці, коли вантажі через габарити не розміщуються на вантажній платформі);
• корабельний рятувальний (з електролебідкою ЛПГ-150-M3, зі системою піднімання постраждалих, рятувальним човном ЛАС-5М3 із радіостанцією «Корал» і телевізійною камерою, аварійними балонами для посадки на воду);
• патрульний (для Державтоінспекції, з гучномовцями, електролебідками, вантажним гаком, може оснащуватися телевізійною камерою і використовуватися для знімань з повітря).
• геологорозвідувальний з апаратурою магнітної геологорозвідки, розташованої у вантажопасажирській кабіні й кільцевою антеною, змонтованою навколо фюзеляжу.

Всі варіанти крім корабельного і геологорозвідувального могли бути переобладнані з одного в інший бригадою з двох-трьох техніків менш ніж за робочий день. Можливо також переобладнання корабельного варіанту на усі, крім геологорозвідувального.

• Ка-26сс експериментальний зразок для дослідження струменевої системи керування вертольотом і компенсації реактивного моменту несного гвинта відома як NOTAR.^[1]

На вертольоті встановлено 5 світових рекордів, у тому числі: рекорд висоти для вертольотів злітною масою в класі 1750—3000 кг ― 5330м

• Рекорд швидкопідйомності: досягнення висоти 3000 м за 8 хвилин 51,2 сек^[2].

Джерело: Jane's All The World's Aircraft 1982-83 ^[3]

Основні характеристики

• Екіпаж: 2
• Пасажиромісткість: 6 пасажирів
• Вантажопідйомність: 900 кг (сільськогосподарський варіант)
  • 1100 кг (у варіанті крану)
• Довжина: 7,75 м
• Висота: 4,05 м
• Діаметр несучого гвинта: 2×13,00 м

• Площа обертання несучого гвинта: 265,5 м²
• Маса порожнього: 1950 кг
• Максимальна злітна маса: 3250 кг
• Силова установка: 2 × радіальні поршневі двигуни повітряного охолодження М-14В-26 325 кс ( 239 кВт)

Льотні характеристики

• Практична дальність: 400 км

Найбільш ефективне застосування отримав при виконанні авіаційно-хімічних робіт.

Широко використовувався в народному господарстві СРСР, багато машин знаходяться в експлуатації і зараз (2009).

•  СРСР
•  Білорусь
•  Болгарія
•  Угорщина
•  Швеція
•  Монголія
•  НДР
•  Шрі-Ланка
•  Румунія
•  Японія
•  США (проданий через підставну фірму)

та інші країни.

• 
  Вертоліт Ка-26 в Україні
• 
  Ка-26 в Угорщині (2004 рік)
• 
  Вертоліт Ка-26 в Угорщині (2005 рік)
• 
  Марка з зображенням Ка-26 (1980 рік)
• 

Широке застосування вертольота Ка-26 у сільському господарстві й ДАІ СРСР зумовило його появу на радянському кіноекрані. Його можна побачити в багатьох детективних і комедійних кінофільмах 1970—1990 років.

• У пародійної комедії «Старі-розбійники» герой Юрія Нікуліна в мріях пролітає над містом, висячи на драбині, яка прикріплена до вертольота.
• У комедійному фільмі «Йшов собака по роялю» сільськогосподарський Ка-26, як і його молодий пілот, практично є одним з героїв фільму.
• У фільмі «Усе буде добре!» вертоліт ДАІ супроводжує автоколону.
• У дитячому фільмі «Три веселі зміни» в другому фільмі на Ка-26 працює Павло, один Мікоши.
• У детективному фільмі «Сищик» — вертоліт ДАІ.
• В угорському комедійно-детективному фільмі «Язичницька мадонна» 1980 року, детектив-супермен Капелька переслідує на Ка-26 у кольорах місцевого ДАІ міжнародних злочинців.

• Ка-26 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] в авіаційній енциклопедії «Уголок неба»
• Ка-26 [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.] у віртуальній енциклопедії гвинтокрил літальних апаратів «Все вертолеты мира»
• ОБК Камова. Международный объединенный биографический центр. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 6 жовтня 2016. (рос.)