Квотування — Вікіпедія

Квотува́ння (лат. quota — скільки) — встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок; встановлення певних розмірів (меж) змін вартості валют, цінних паперів на біржах. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності.

Розрізняють квоти:

• експортні або імпортні — граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території країни або імпортувати на її територію протягом встановленого терміну (граничний обсяг визначається у натуральних чи вартісних одиницях);
• спеціальні — граничний обсяг імпорту товарів, що є об'єктом спеціального розслідування або спеціальних заходів;
• компенсаційні — граничний обсяг імпорту товарів, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування або компенсаційних заходів;
• антидемпінгові — граничний обсяг імпорту товарів, що є об'єктом антидемпінгового розслідування або антидемпінгових заходів;
• на видобуток корисних копалин — обмеження, які встановлюються з метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобування окремих видів корисних копалин^[1].

Квоти (контингенти) поділяються на глобальні та індивідуальні. Глобальні квоти встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар експортується, або з яких він імпортується. Індивідуальні квоти встановлюються щодо товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись, або з якої він може імпортуватись^[2].

Квотування теле- та радіоефіру застосовується в багатьох країнах як інструмент культурної політики. Квоти можуть визначати загальний відсоток медіаконтенту, виробленого в країні, або ж мови ефіру.

Одним із найяскравіших прикладів такого квотування є Закон Тубона, прийнятий у Франції в 1990-х роках з метою захисту позицій французької мови, зокрема в медіапросторі. Станом на 2016 рік у Франції діє квота на 40 % для музичного контенту французькою мовою, з якого не менше половини — нові твори, котрі мають транслюватися у прайм-тайм^[3].

Прикладом ефективності квотування є Німеччина, де станом на 2005 за відсутності квотування частка німецькомовних виконавців зменшилась до 1,2 %, проте завдяки квотуванню підвищилася до 25 %^[3].

В Україні про необхідність квотування в медіапросторі для захисту україномовних митців на державному рівні було оголошено лише у 2016 році, коли дослідження громадських активістів показали, що частка україномовних пісень у радіоефірі скоротилася до 4-5 %^[3]. На необхідності такого кроку наголосив міністр культури України В. Кириленко^[4][5], а група депутатів внесла законопроєкт «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)^[6], що передбачає встановлення квоти у 50 % «українських авторів і виконавців», з яких не менше 75 % — державною мовою.

• Квота вилову

• Економічна енциклопедія
• В. П. Горбатенко. Квотування [Архівовано 21 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.

• П. Шляхтун. Квота // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.324 ISBN 978-966-611-818-2

• КВОТУВАННЯ [Архівовано 9 Березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Індивідуальні квоти (контингенти) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
• Квота // Митна енциклопедія
• Квоти на наркотичні засоби і психотропні речовини // Митна енциклопедія
• Квотування зовнішньоекономічних операцій // Митна енциклопедія
• Контингентування (квотування) // Митна енциклопедія