French
DeutschКвіткоїд червоноспинний — Вікіпедія
| Квіткоїд червоноспинний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Dicaeum quadricolor (Tweeddale, 1877) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Квіткоїд червоноспинний[2] (Dicaeum quadricolor) — вид горобцеподібних птахів родини квіткоїдових (Dicaeidae).
Ендемік філіппінського острова Себу. Наприкінці 1800-х років він був відомий лише з двох місцевостей, де вважався звичайним видом. На початку 20-го століття побоювалися, що він вимер, оскільки вважалося, що всі ліси острова були вирубані. Однак його знову виявили в 1992 році в лісі в Табунані (80 га, плюс ще 40 га навколишніх фрагментів), де його спостерігали також в 2007 році. З 1992 року він був знайдений ще в трьох місцевостях (у муніципалітетах Алкой, Аргао і Далагете). За оцінками, у 2005 році чисельність виду становила 85-105 птахів.
Як і інші квіткоїди, харчується переважно фруктами, особливо інжиром та омелою. Він також доповнює свій раціон павуками. Здобування корму здійснюється в кронах дерев поодинці або парами.
- ↑ BirdLife International (2018). Dicaeum quadricolor: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 27 жовтня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Akçakaya, H.R.; Keith, David A.; Burgman, Mark; Butchart, Stuart H.M.; Hoffmann, Michael; Regan, Helen M.; Harrison, Ian; Boakes, Elizabeth (2017). Inferring extinctions III: A cost-benefit framework for listing extinct species. Biological Conservation. 214: 336—342. doi:10.1016/j.biocon.2017.07.027. hdl:10044/1/53887.
- Scheffers, Brett R.; Yong, Ding Li; Harris, J. Berton C.; Giam, Xingli; Sodhi, Navjot S. (2011). The World's Rediscovered Species: Back from the Brink?. PLOS ONE. 6 (7): e22531. Bibcode:2011PLoSO...622531S. doi:10.1371/journal.pone.0022531. PMC 3144889. PMID 21818334.
- Boakes, Elizabeth H.; Rout, Tracy M.; Collen, Ben (2015). Inferring species extinction: The use of sighting records (PDF). Methods in Ecology and Evolution. 6 (6): 678—687. doi:10.1111/2041-210X.12365. Архів оригіналу (PDF) за 27 Жовтня 2021. Процитовано 27 Жовтня 2021.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
